Серце «не любить» спеки

За даними Агенції з охо­рони навколишнього се­редовища США, приблиз­но чверть смертей у спеку є результатом впливу високих температур на людей із серце­во-судинними недугами. До­слідження, яке проводили про­тягом семи років у Кувейті, показало, що пік госпіталізацій і смертей припадає на дні, коли температура повітря зростає до +35°С і вище.

Як пояснює доктор медич­них наук, головний медичний редактор видавництва Harvard Health Publishing і практикуючий терапевт у лікарні Brigham and Women’s Hospital у Бостоні Го­вард Е. ЛеВайн, віддача тепла нашим тілом відбувається дво­ма способами, й обидва впли­вають на роботу серця:

• коли температура повітря є нижчою за температуру нашого тіла, воно віддає додаткове те­пло у повітря. Цей процес вима­гає перескерування кровотоку, щоб більше його потрапляло до шкіри;
• у спеку наше тіло активно виділяє піт, і таким чином дома­гається бажаного охолодження. Це добре працює, якщо повітря сухе. Але якщо вологе, темпе­ратура тіла підвищується, й піт просто залишається на шкірі.

Коли температура повітря наближається до температури тіла або перевищує її (особли­во за високої вологості), сер­цю, щоб допомогти тілу відда­вати тепло, доводиться битися швидше та перекачувати кров інтенсивніше. У спекотні вологі дні наше серце може переганя­ти у 2−4 рази більший об'єм кро­ві щохвилини порівняно з про­холодними днями.

Деякі ліки, які приймають сердечники, можуть посилюва­ти вплив екстремальних темпе­ратур. Наприклад, бета-блока­тори сповільнюють серцебиття й через це кров рухається суди­нами не настільки швидко, щоб забезпечити ефективний тепло­обмін. А діуретики (сечогінні за­соби) збільшують кількість сечі, що виводиться організмом, й додатково підвищують ризик зневоднення.

Як правильно піклуватися про своє серце влітку, щоб уникнути небезпечних наслідків

Доктор ЛеВайн радить уваж­но стежити за прогнозом пого­ди, і якщо синоптики поперед­жають про хвилю спеки, краще у ці дні залишитися вдома. Якщо вам необхідно вийти на вулицю (наприклад, у магазин), то най­краще це зробити зранку або ввечері. Прокладаючи маршрут, обирайте тінисту місцевість. Від­чуваєте, що втомилися, — відпо­чиньте на лавочці під деревом.

Не чекайте появи відчут­тя спраги — старайтеся кожні 20 хвилин випивати по 230 мл води. Якщо є така можливість, встановіть нагадування про це на телефоні.

Якщо у вас є серцева недо­статність, запитайте свого ліка­ря, скільки рідини вам слід пити щодня, оскільки вона може на­копичуватися в організмі, ви­кликаючи появу набряків. Якщо приймаєте сечогінні засоби, лі­кар також порекомендує, яку кількість рідини вам слід випи­вати у спекотну погоду.

Уникайте газованої води та фруктових соків й обмежте вжи­вання алкоголю. Газована вода та фруктовий сік можуть спо­вільнювати проходження води з травної системи у кров. А над­мірне вживання алкоголю може підвищувати ризик теплового удару влітку.

Захищайте свою шкіру. Со­нячні опіки впливають на здат­ність організму охолоджувати­ся та посилюють зневоднення. Носіть капелюх із широкими по­лями, сонцезахисні окуляри та легкий одяг світлих кольорів, який не сковує рухів. За 30 хви­лин до виходу на вулицю нане­сіть на всі відкриті ділянки шкіри велику кількість сонцезахисно­го крему із захистом від UVA/UVB випромінювання не менш як SPF 30. Змащуйте шкіру по­вторно щогодини.

Фахівці Закарпатського об­ласного клінічного центру кардіології та кардіохірургії додат­ково радять:

• Звести до мінімуму спожи­вання солі - її надлишок у раціо­ні провокує підвищення артері­ального тиску.
• Залишатися фізично актив­ними, але з розумом: якщо на вулиці 30-градусна спека, для тренувань краще обрати ранко­ві або вечірні години.
• Регулярно міряти тиск.
• Не припиняти приймати пі­ґулки, які призначив лікар, — на­віть якщо здається, що вам ста­ло краще.

Пам’ятайте: біль у грудях, задишка, різка слабкість або порушення серцевого ритму — привід негайно звернутися по медичну допомогу, а не чекати, коли «само мине»!