Невидимі вбивці

Смертоносний патоген передається від тварин до людей, після чого поширюється від хворих до здорових через біологічні рідини, — якщо ті потрапляють на пошкоджену шкіру чи слизові оболонки або за контакту із забрудненими поверхнями чи матеріалами (постіллю, одягом тощо). Померла людина продовжує залишатися заразною.

Ранні симптоми інфекції схожі на прояви грипу — підвищується температура тіла, виникає біль у м’язах і горлі, людина скаржиться на головний біль. Як пояснюють у Центрі громадського здоров’я України, це так звана «суха стадія», яка передує «вологій», коли з’являються блювота, діарея, порушення ниркової й печінкової функцій, внутрішні та зовнішні кровотечі.

Згодом розвиваються ускладнення — геморагічний шок, гостра серцево-судинна недостатність, набряк легень і мозку та сепсис, що, як правило, й стають причинами смерті. Показник летальності серед госпіталізованих із гарячкою Ебола сягає 60−90%, а у разі, якщо спалах виник у самій лікарні, — майже 100%. Новий спалах, за останніми даними, вже забрав понад 130 життів.

Парадокс, але така нещадність вірусу до людського організму робить його загалом… більш безпечним для людства. Якщо людина стікає кров’ю, а не «просто кашляє», ймовірність, що контакту із нею всіляко уникатимуть, є більшою, ніж за COVID-19.
Крім того, збудник, який викликає гарячку Ебола, не передається так легко, як коронавірус чи збудник грипу. За місцевих спалахів інфекції вірус призводить до страшних наслідків, але не здатен швидко поширитися світом. Приміром, у 2014−2016 роках, коли був масштабний спалах в Африці, в Україні не зареєстрували жодного випадку цього захворювання.

Хантавірус: небезпека, що «ховається» у пилюці

Спалах цієї небезпечної інфекції зафіксували на круїзному лайнері MV Hondius, який прямував з Аргентини до Кабо-Верде, але змушений був пришвартуватися біля Тенерифе (Канарські острови, Іспанія) на початку травня цього року. Захворіло 12 осіб, з них троє померли. Наразі під наглядом у різних куточках світу перебувають понад 600 контактних осіб — пасажирів і членів екіпажу. Серед них — п’ятеро громадян України.

Хантавірус — це також не один, а група вірусів, інфікуватися якими можливо під час контакту з гризунами та їхніми виділеннями, зокрема з пилом, який містить часточки цих випорожнень. Щоб заразитися, буває достатньо навести лад у сараї чи підвалі. Ось чому спеціалісти Центрів з контролю й профілактики захворювань у США (CDC) закликають спершу вдягнути рукавички, маску, змочити поверхні дезінфектором, — і лише після цього братися за прибирання захаращених приміщень.

Особливу увагу вірусологів привертає один із видів патогену — Андський штам, який, хоч і зрідка, але може передаватися від людини до людини — за тісного контакту в закритих приміщеннях, а також контакту із біологічними рідинами.

Як пояснюють у ВООЗ, те, яким буде перебіг захворювання та чи призведе воно до смерті, залежить від виду вірусу й географічної локації. В Америці інфекція призводить до хантавірусного серцево-легеневого синдрому, тобто швидко вражає серце й легені. Половина пацієнтів із таким ускладненням помирає. В Азії та Європі (Україні зокрема) — до геморагічної лихоманки з нирковим синдромом, яка в першу чергу атакує нирки й кровоносні судини. В обох випадках симптоми на перших етапах нагадують грип (лихоманка, головний біль, біль у м’язах) у поєднанні зі шлунково-кишковим розладом (біль у животі, нудота або блювота).

Специфічного лікування хантавірусної інфекції також не існує - медики зосереджують свої зусилля на лікуванні ускладнень. Проте у ВООЗ заспокоюють: наразі не існує передумов для глобального поширення хантавірусу.

Пташиний грип H5N1: кандидат номер один на майбутню пандемію

Патоген активно циркулює у навколишньому середовищі у багатьох країнах, інфікує дедалі більше ссавців, а подекуди — й людей.
У березні цього року про перший задокументований випадок зараження людини від кота у Лос-Анджелесі (США) повідомили у CDC. Власники кота годували його сирим м’ясом і непастеризованим молоком. Коли домашній улюбленець захворів і його стан різко погіршився, власники звернулися по допомогу до чотирьох ветеринарних клінік. Як наслідок, інфекцію підхопило 19 котів. Із ними контактували 139 людей — їх усіх перевірили. В одного чоловіка — ветеринара за фахом — виявили антитіла до H5N1, що підтверджувало факт зараження. Чоловік тісно контактував із хворою твариною, проводив інтубацію та брав зразки крові й слини на аналіз. Жодних симптомів хвороби у нього не було — відбувся переляком, попри те, що смертність від цього вірусу становить близько 50%.

Найбільше науковці занепокоєні тим, щоб небезпечний мікроорганізм не мутував і не почав легко передаватися між людьми повітряно-крапельним шляхом.

Інші небезпечні віруси, які експерти ВООЗ не випускають із поля зору

Вірус Ніпах

Його природний резервуар — фруктові кажани, які живуть великими колоніями (ці тварини загалом переносять багато небезпечних патогенів), але також він може передаватися й серед людей. Інфекція може викликати запалення мозку, й ризик померти у такій ситуації є вкрай високим. Наразі фахівці фіксують лише локальні спалахи переважно в Азії.

Вірус Марбург

Його називають «родичем Еболи» — через однаковий механізм передачі та схожі симптоми.

Мрох (колишня «мавпяча віспа»)

Цей вірус уже не лякає так, як це було 2022-го, «по гарячих слідах» COVID-19, але його нові варіанти продовжують з’являтися.
Особливу увагу вчених привертають ті збудники, які можуть легко передаватися між людьми повітряно-крапельним шляхом ще до того, як факт зараження буде очевидним, і мають довгий інкубаційний період (від моменту інфікування до появи перших симптомів). За таких умов складно відстежити всіх контактних осіб і запобігти подальшому поширенню патогену. Саме один із таких вірусів, ймовірно, й стане причиною нової пандемії.

Як уберегтися

Поради лікарів однакові для всіх країн за різних інфекційних спалахів. Необхідно взяти собі за правило регулярно мити руки з милом і користуватися антисептиком, уникати контакту з людьми з вираженими респіраторними симптомами, не годувати домашніх тварин і не їсти самим сирого м’яса та не пити непастеризованого молока й води, якщо не впевнені, що це безпечно.

Купаючись у відкритих водоймах, не заковтуйте воду, а після цього — не забудьте прийняти душ.

Прибираючи у захаращених приміщеннях, подбайте про захист рук та дихальних шляхів.

Якщо на вашому тілі є відкриті ранки, заліпіть їх пластирем.

Важливо вчасно вакцинувати і себе, і домашніх улюбленців. Якщо подорожуєте в екзотичні країни або країни, де фіксують поширення тих чи інших інфекцій, проконсультуйтеся зі своїм сімейним лікарем, чи потрібно вам зробити додаткові щеплення.

Якщо у вас або вашого домашнього улюбленця є симптоми, які непокоять, не зволікайте — звертайтеся до фахівців.