«Щодня маємо 200-бальників. Але є і такі, хто не подолав порогу 130 балів»
Директорка Львівського регіонального Центру оцінювання якості освіти Лариса Середяк розповіла про перебіг та виклики, з якими стикаються учасники Національного мультипредметного тесту (НМТ)
Для тисяч одинадцятикласників це не лише перевірка знань, а й один із найвідповідальніших етапів на шляху до омріяної професії. У 2026 році НМТ складається з чотирьох предметів. Обов’язковими є українська мова, математика та історія України. Четвертий предмет вступники обирають самостійно, залежно від майбутньої спеціальності. Серед варіантів — іноземні мови, біологія, фізика, хімія, географія та українська література.
Основна сесія тестування триває з 20 травня до 25 червня. Учасники виконують завдання у спеціально облаштованих екзаменаційних центрах. Тестування відбувається у два блоки по 120 хвилин із двадцятихвилинною перервою між ними.
На Львівщині особливу увагу приділили питанням безпеки. Значна частина пунктів тестування облаштована в укриттях або поблизу них, що дозволяє продовжувати роботу навіть під час повітряної тривоги. За словами директорки Львівського регіонального Центру оцінювання якості освіти Лариси Середяк, такі умови допомагають мінімізувати стрес та забезпечити рівні можливості для всіх учасників.
— Ми вже «пройшли екватор», — розповіла журналістці «ВЗ» Лариса Середяк. — 23 і 30 травня, коли писали НМТ випускники минулих років, частину учасників становили вчителі, які займаються репетиторством. Прикро, що вони використовують гроші платників податків для самореклами: аби здати на 200 балів і хвалитися у соцмережах, які вони мудрі репетитори, щоб до них йшли майбутні випускники.
— То якби я хотіла здати НМТ, теж би змогла?
— Звісно. От ті вчителі (одні й ті ж самі прізвища!) здають п’ятий чи шостий рік поспіль. Цього року у Рівненській області був такий випадок, коли чоловік з дружиною посперечалися — хто краще здасть математику. Прийшли на першу половину НМТ, написали математику, встали і пішли. Хіба так можна робити? Для них шукай комп’ютер, аудиторію, адже цьогоріч маємо 60 тисяч учасників у трьох областях — Львівській, Рівненській і Волинській. І для кожного треба знайти місце.
— На сьогодні вже є 200-бальники?
— Щодня є учасники, які отримують найвищі результати з одного чи двох предметів. Про це мені розповідають на пунктах тестування, де я буваю, але точної цифри наразі не маю. І є учасники, які, на жаль, не подолали поріг 130 балів, а цього року для закладів вищої освіти прохідний бал 130. А ті, хто мав намір вступити в медуніверситет чи на юридичний, не подолали порогу 150 балів.
— Чи може таке бути, що наступного року таки скасують серед обов’язкових предметів математику? На цю тему зараз багато запеклих дискусій.
— Я категорично проти, щоб забрали математику. Математика на сьогодні є дворівнева. Для того, щоб отримати 100 балів, треба вирішити 5 чи 6 завдань з програми 6−7 класу. Це найпростіші завдання. Математика структурує мозок!
— Пані Ларисо, є чимало скарг на несправність техніки на тестуванні…
— Такі скарги є. До прикладу, 5 червня в одному завданні з математики не відображався малюнок. Але повернули за 10 хвилин, а учасникам додали 15 хвилин. Якщо у когось не запускається комп’ютер, то у кожній аудиторії є запасний.
— Чи були випадки, що діти від хвилювання втрачали свідомість?
— Таких випадків не було. Але в однієї дівчинки у Львові було зафіксовано панічну атаку. Дитина не могла впоратися зі страхом. Просто пішла з тестування. Їй давали водичку, намагалися заспокоїти, але вона не дала собі ради. Тепер братиме участь у додатковій сесії. Як цього разу впорається — не знаю. Довелося випровадити одного учасника, у якого знайшли телефон.