«Впасти у депресію»: що це означає насправді?
Депресія — це серйозний розлад, який може виникнути у будь-кого та в будь-якому віці. Це не історія про те, що хтось лінується, а тому шукає собі виправдання, щоб нічого не робити. Це не витвір фантазії, щоб привернути до себе увагу. І це точно не про «само мине»…
«Депресія — це реальне захворювання, яке потребує розуміння й допомоги. І це та хвороба, яка успішно лікується», — запевняє лікарка із загальної гігієни відділу епідеміологічного нагляду та профілактики неінфекційних хвороб ЗОЦКПХ Катерина Острогляд.
Що вказує на депресію
- «Постійний смуток або апатія, які тривають понад два тижні.
- Людині нічого не хочеться. Навіть їсти, гуляти чи бачитись з рідними.
- Відчуває постійну втому, навіть якщо не працювала.
- Втрачає інтерес до улюблених справ.
- Усе дратує або людина взагалі нічого не відчуває - ні радості, ні смутку.
- Можуть з’являтися думки на кшталт: „Я нікому не потрібен“, „Нічого не має сенсу“.
- Сон та апетит або зникають, або, навпаки, стають неконтрольованими», — пояснює фахівчиня.
Що варто зробити
- Поділіться своїми почуттями з іншими. Не тримайте все в собі. Якщо болить — скажіть про це. Навіть одне щире «мені важко» вже зніме частину тиску.
- Рухайтеся, навіть якщо не хочеться. Прогулянки на свіжому повітрі, ранкова зарядка або танці допоможуть запустити виробництво «гормонів щастя». Фізичне навантаження гарантує покращення самопочуття.
- Не живіть лише роботою — знайдіть час на себе, навіть 15 хвилин на день. Робота — це важлива частина життя, але не все життя.
- Не ігноруйте сон. Це — основа емоційної стійкості. Якщо спите менше, ніж шість годин, залишаєте свій мозок без «пального».
- Харчуйтеся правильно. Не голодуйте й не переїдайте. Їжа впливає на роботу мозку. Вживайте більше риби, овочів, продуктів з цілого зерна — це підтримає роботу мозку й настрій, відповідно, покращиться. Корисна їжа — це стабільні емоції.
- Розслабляйтеся свідомо. Медитація, тиша, читання, прогулянка чи просто чай, випитий у спокої - це не «лінь», а профілактика вигоряння.
- Ставте перед собою конкретну мету. Навіть маленька ціль (прочитати книжку, посадити квітку) дає відчуття сенсу.
- Не бійтеся просити допомоги. Звернення до сімейного лікаря або психолога — це сміливість, а не слабкість.
Чого робити не варто
- Ігнорувати симптоми.
- Звинувачувати себе.
- «Заспокоюватися» алкоголем та цигарками.
- Займатися самолікуванням препаратами, не порадившись із лікарем", — перелічує Катерина Острогляд.
«Ви важливі й цінні, бережіть себе!» — закликає вона.