Для молодих бджіл приготував пачку-пастку

Весна з її первоцвітами пожвавила після зими життєдіяльність «божих комах». Деякі з них готуються з власних вуликів роями «емігрувати» деінде — у пошуках нової «квартири» великою шумною хмаркою приземляться на якомусь дереві, кущі, даху, стовпі, у дуплі. Цих безгоспних «емігрантів» згодом підбирають досвідчені бджолярі і заселяють на власні пасіки. Щоб працювали на людину.

Пенсіонер Ярослав Гірка, який ко­лись працював інженером в авто­транспортному підприємстві Бере­жан, обладнав для «приблудних» бджіл дві пачки-пастки з рамками і почепив їх на яблуню та вишню. Сподівається, що незабаром туди прилетить якийсь рій.

— Бджоли зараз активно роблять роз­відку, збирають пилок із розквітлої ліщи­ни, верби, а масово почнуть вилітати зі своїх вуликів десь через пів місяця-мі­сяць, — пояснює пан Ярослав. — У квітні у садах зацвітуть яблуні, вишні - бджоли і туди прилетять. У мого сусіда через поті­чок є чимала пасіка. Побачать мою пачку-пастку і дірку в ній — і, дивись, заселяться туди. Свої пастки я підняв на дерево, щоб ройові бджоли швидше побачили потен­ційний прихисток для себе. Чи прива­блюю я їх чимось, чи кропив якоюсь аро­матною рідиною? Ні, бо як тільки зробив би це, туди занадилися б оси.

На ос цей пасічник має великий жаль. Бо через них спорожніла вся його ста­ра пасіка. А одну бджолосім'ю знищи­ли миші. Чого тільки не придумував пан Ярослав, щоб вберегти своїх медоносів від гризунів — усе даремно! Миші гризли і дерево, і пінопласт. Пішов на кардиналь­ний крок: зробив внутрішню стінку зі скла — оси пробралися і під ним…

Навіть якщо якийсь рій «клюне» на приманку і залетить у пачку-пастку, меду від нього скоро не буде. Заліт­ні бджоли спершу повинні добре осво­їтися, розмножитися. На солодку про­дукцію від них слід сподіватися хіба що у кінці літа.