Неочевидні симптоми стресу

Організм, який постійно піддається впливу стресу, не може нормально функціонувати й переходить у режим «втечі». «Хоч фізичні прояви стресу ми пов’язуємо переважно з болем у животі, підвищеною пітливістю або відчуттям утоми, іноді сигнали нашого тіла можуть бути не такими чіткими», пише Radio Zet.

Як розпізнати, що наш організм перебуває на межі виснаження?

У стресовій ситуації виділяється адре­налін, який допомагає блискавично реа­гувати на загрозу. Проте у великих «до­зах» він діє як отрута, повільно, але неухильно порушуючи всі важливі проце­си, що відбуваються в організмі.

Прихований тривалий стрес у різних людей проявляється по-різному. Трапля­ється, що симптоми надмірного стресу бувають настільки заплутаними, що мож­на запідозрити хворобу, якої насправді в людини немає. На додаток до класичних проявів, як-от головний біль, прискоре­не серцебиття і напруга у м’язах, можуть виникати більш рідкісні та загалом дивні симптоми.

На що варто звернути увагу?

Припливи жару. Надмірне потовиді­лення є природним результатом стресу. Коли ми протягом тривалого часу пере­живаємо сильні емоції, це може супро­воджуватися припливами жару й задиш­кою. Тіло входить у стан «повної бойової готовності». У контексті еволюції така ре­акція на стрес допомагала людям ряту­ватися від хижаків.

Якщо симптоми, які виникали епізо­дично, стають повсякденним явищем, це означає, що людина переживає хроніч­ний стрес.

«Клубок» у горлі. Це — поширений прояв у людей з тривожними розладами. Коли ми занепокоєні, м’язи в нижній час­тині горла скорочуються, через що може виникати відчуття, наче ми не можемо ковтнути. Зазвичай цей симптом минає сам собою.

Випадіння волосся та передчас­на сивина. Стрес може призводити до стану, який називається телогеновою алопецією. Фаза росту волосся скоро­чується, а кількість волосся, яке випа­дає природним чином (у фазі телогену), збільшується. Найбільш активно волос­ся випадає під час миття, розчісування і сушіння.

Як правило, якщо фактор стресу вда­ється усунути, втрачений волосяний по­крив з часом відновлюється.

Хронічний стрес може також спричи­ни втрату пігменту волосся, призвівши до передчасної появи сивини. Як це від­бувається?

Симпатична нервова система, яка від­повідає за реакцію «боротьби» або «вте­чі», може впливати на стовбурові кліти­ни, відповідальні за пігмент. Симпатичні нерви, які досягають волосяних фоліку­лів, вивільнюють гормони стресу і зму­шують пов’язані з пігментом стовбуро­ві клітини залишати волосяний фолікул. А нові пігментні клітини без цих виробля­тися не можуть. Як результат, усе «нове» волосся виростатиме сивим.

Підвищена чутливість до болю. Стрес змушує організм постійно пере­бувати в напрузі, що призводить до го­ловного болю, болю в спині та шиї. Од­нак стрес також може впливати на те, як ми відчуваємо біль, часто змушуючи нас надмірно реагувати на будь-який по­дразник. Це помітно не тільки в дорос­лих, а й у дітей.

Загострений нюх. Деякі аромати навіюють спогади. Це тому, що части­на мозку, яка відповідає за запахи, тісно пов’язана з тією, що відповідає за емоції.

У деяких людей емоційний стрес може провокувати загострення нюху. Причи­ною є збільшення концентрації гормонів стресу: в емоціях люди краще розпізна­ють запахи. Існує думка, що під час стре­су мозок працює інтенсивніше, щоб «ви­нюхати» потенційні загрози.

Шкірні проблеми. У деяких людей сильні емоції відразу проявляються на обличчі: під впливом стресу з’являються висипання, які повільно сходять зі шкіри.

Хронічний стрес є одним з основних факторів ризику дерматологічних захво­рювань.

Часті інфекції. Організму, який по­стійно зайнятий боротьбою зі стресом, не вистачає сил, щоб боротися ще й з мі­кроорганізмами. Імунна система може ослабнути, а це означає, що людина буде легше та частіше «підхоплювати» різні ін­фекційні болячки.

Здуття живота і часте сечовипус­кання. Травна система людини склада­ється зі стравоходу, шлунка, тонкого й товстого кишківника та інших органів. Разом із центральною нервовою сис­темою вони утворюють мережу під на­звою «кишково-мозкова вісь». Через це, коли людина переживає сильний стрес, її кишківник може спазмуватися. Це, сво­єю чергою, призводить до діареї, закре­пів або метеоризму — у кожної людини по-різному.

Реакція «втікай або бийся», яку й ви­кликає адреналін, змушує всі системи організму активізуватися та допомогти людині врятуватися від небезпеки. Дея­кі люди в стані хронічного стресу частіше відчувають позиви до сечовипускання.

Проблеми з плідністю. Стрес може негативно впливати на плідність як чо­ловіків, так і жінок. У жінок може порушу­ватися менструальний цикл, через що овуляція відбуватиметься нерегулярно. У чоловіків тривалий емоційний стрес пов’язують зі зниженням кількості спер­матозоїдів.

З польської переклала Наталія ГЕЛИЙ