І смакує, і лікує

Від весни до осені можемо зривати на грядках листя щавлю, заготовляти на зиму, зберігати зібраний «врожай» у морозильних камерах або консервувати його. Навіть після тривалої літньої спеки, коли щавель жовкне, стає сухим і непридатним для споживання, хоч і поливали його час від часу, після рясних дощів він «воскресає», омолоджується, відроджується, росте заново.

Однак не тільки про смачні щавлевий борщ, салат, пиріжки зі щавлевою начинкою і яйцем будемо говорити, а й про лікувальні властивості рослини.

Принагідно: у давніші часи щавель майже не вирощували на грядках, а збирали на лузі, у полі… Самому у дитинстві доводилося виступати у ролі «заготівельника»…

• Щавлевий борщ буде кориснішим, якщо до нього додати кілька листочків кульбаби, подорож­ника і кропиви. Так само салат. Принаймні остання страва ефективно вплине на посилення імунної системи.
• Щавель покращує апетит. За 20 хвилин до їди з'їжте 5−6 листочків рослини.
• Споживання свіжого (або замороженого, але не холодного) щавлю знімає втому. Тому той, хто їсть щавель, почувається бадьорим.
• У спекотні дні листя щавлю добре втамовує спрагу.
• Щавель — ефективна протидія авітамінозу, ко­рисний за підвищеної температури.
• Кілька листочків щавлю нормалізують рівень кислотності шлункового соку.

На замітку діабетикам:

• Щавель, або відвар зі щавлю, знижує рівень цукру у крові. У разі загострення недуги він стає особливо помічним. (Конкретної норми споживан­ня протягом дня не подаємо. Хворий самостійно може контролювати свій стан).

За екземи:

• 2 столові ложки засушеного насіння щавлю засипати у термос і залити окропом — 1 л. Насто­яти 2 години. Процідити. У настої змочувати вату і зволожувати нею ділянки шкіри, уражені екземою. Кількість процедур протягом дня — довільна.

Розім'яті свіжі листки щавлю (щоб проступив сік) прикладають до місць укусів комарів; натира­ють шкіру у разі свербежу.

Настій рослини з корінням використовують для полоскання горла за ангіни, а також у разі запалення ясен:

• 1 столову ложку подрібненої сировини зали­ти окропом — 200 мл. Настояти до літеплої темпе­ратури у посуді під кришкою. Процідити. Полос­кати горло (ротову порожнину) 3−4 рази на день. Щоразу готувати свіжий настій.

Відвар листя щавлю посилює утворення жовчі, поліпшує роботу печінки:

• 1 столову ложку подрібненої сировини зали­ти окропом — 400 мл. Кип’ятити на малому вогні 10 хвилин. Настояти 2 години у посуді під кришкою. Процідити. Пити по 100 мл 3−4 рази на день за 15−20 хвилин до вживання їжі.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ! Щавель протипоказаний за підвищеної кислотності шлункового соку, виразки шлунка чи дванадцятипалої кишки.

Тарас Лехман.