Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Більше страху, ніж переполоху…

Як вчасно виявити ментальні проблеми, випадки яких почастішали через війну?

Фото Cleveland Clinic
Фото Cleveland Clinic

Мало хто з українців не відчуває сьогодні тривоги, паніки чи страху. Як розпізнати панічну атаку? Коли це вже не просто спалах негативних емоцій, а серйозна проблема, яка може завадити нормальному функціонуванню? Як подолати надмірну тривожність, і чи можуть емоційними хвилюваннями проявлятися хвороби не лише душі, а й тіла? Пояснюють лікарі.

«Панічна атака — не діагноз, а симптом, наприклад, панічно­го розладу чи генералізовано­го тривожного розладу. У від­повідь на виділення адреналіну людина раптово відчуває вира­жену тривогу, яку часто описує як „тваринний жах“. Серцебит­тя пришвидшене. З’являється задишка. Людина відчуває при­плив жару, через що починає па­нікувати ще більше», — тлумачить лікар-психіатр вищої катего­рії, невролог Глухівської спе­ціалізованої лікарні Євген Скрипник.

Виникає страх смерті, страх, що «зупиниться серце» чи під тиском «розірветься судина у мозку». Людина боїться втрати­ти свідомість, впасти чи навіть зійти з розуму.

За словами Євгена Скрип­ника, сама собою панічна атака не вимагає лікування — її потріб­но просто прожити. Адреналін утримується в крові протягом 5−15 хвилин, після чого само­стійно нейтралізується. Але якщо людина цього не усвідом­лює, якщо до панічних атак при­єднується страх, що цей стан повториться, і вона починає уникати місць, де ці атаки тра­пляються, то є всі підстави за­підозрити, що у такої особи — панічний розлад.

Панічний розлад найчастіше діагностують за трьома крите­ріями:

  • нападами паніки, які вини­кають з певною періодичністю;
  • тривогою, коли людина очі­кує нападу паніки або боїться її наслідків;
  • охоронною поведінкою — коли людина діє так, щоб мінімі­зувати ймовірність виникнення паніки та її наслідків. Приміром, уникає місць, де у неї раніше ви­никала паніка або які, на її дум­ку, є небезпечними. Також вона може регулярно вимірювати ар­теріальний тиск, запанікувавши, відразу викликати «швидку» чи приймати препарати, які ство­рюють відчуття контролю неба­жаного психологічного стану. Варіантів охоронної поведінки може бути безліч.

Як діяти у разі підвищеної тривожності

Тривога, як і страх, є адек­ватними реакціями на небезпе­ку. Але якщо у разі страху небез­пека є очевидною (наприклад, коли над нашою головою про­літає ракета), то у разі триво­ги вона завуальована («У мене погані передчуття. Я боюся, що сьогодні трапиться щось по­гане») й навіть часом парадок­сальна — багато українців почи­нають відчувати тривогу тоді, коли кілька днів… не чують спо­віщень про загрозу ракетних ударів.

«Тривожність є не тільки мар­кером ментального здоров’я. Відчуттям тривоги без очевид­них причин можуть проявляти­ся захворювання щитоподібної залози. Тож якщо ви спосте­рігаєте у себе підвищену піт­ливість, пришвидшене сер­цебиття, різкі коливання ваги, дратівливість — зверніться до сімейного лікаря, щоб виклю­чити ймовірність хвороби, — ра­дить терапевт Хмельницько­го обласного медичного центру психічного здоров’я Ірина Шиманська. — Якщо ж ваш сімейний лікар прой­шов навчання за програмою ВООЗ, то він зможе допомог­ти як за соматичних захворю­вань, так і психічних порушень».

Такий курс фахівчиня пройшла ще минулого року, коли до неї по­чали дедалі частіше звертатися пацієнти зі скаргами на підвище­ну тривожність, пригніченість та поганий настрій. «На тлі стресу люди часто зауважують, що вони стали більш дратівливими, лег­ко впадають в апатію. Я завжди прошу не зволікати, адже якщо захворювання виявити вчасно та вчасно їх пролікувати, в люди­ни не лише покращиться само­почуття, а й загалом зміцниться ментальне здоров’я», — запевняє Ірина Шиманська.

Лікарка нагадує, що тримати­ся у непрості часи допомагають гормони щастя — дофамін, се­ротонін, ендорфін тощо. Їх ви­робляє нервова система, і сти­мулюють цей процес приємні рутинні заняття, як-от система­тичні заняття спортом, прослу­ховування улюбленої музики, медитації, а також уникання по­тенційно стресових ситуацій. До корисних звичок слід додати споживання здорової їжі.

«Пам'ятайте: „правильно“ не завжди є синонімом до слова „несмачно“. М’ясо, риба, овочі, фрукти — це основа здорового харчування. У боротьбі з пога­ним настроєм допоможуть та­кож повноцінний сон (не мен­ше ніж 8 годин) та прогулянки на свіжому повітрі», — підсумо­вує вона.

Схожі новини