Передплата 2024 «Добрий господар»

Не робіть з дитини неврастеніка!

За даними ВООЗ, за останні 100 років кількість пацієнтів, які страждають від неврозів, зросла більше ніж у 20 разів. Хоча на неврози хворіють люди різного віку, початки захворювань зароджуються в дитинстві або у підлітковому віці

Фото pexels
Фото pexels

Що являють собою неврози у дітей, — розповідає дитячий невропатолог Соломія Мельник.

— Що ж таке дитячий невроз і які при­чини виникнення невротичних станів у ді­тей?

— Неврози — це захворювання психоген­ного характеру. Зазвичай неврози виникають на тлі тих чи інших «неполадок» у нервовій системі. Щось у житті або в емоційній сфері у дитини може бути не так, і в результаті нерво­ва система дає збій, що провокує виникнення неврозу. Від неврозів найчастіше страждають діти з яскраво вираженим власним «Я». Їхня емоційна чутливість проявляється підвище­ною потребою в контакті, визнанні, любові близьких, а незадоволення цих потреб по­роджує страх самотності. Друга група — діти з нервово-соматичними проблемами, схильні до частих застуд, спазмів в ділянці дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту, серце­во-судинної системи. І, звичайно, це діти, що тривалий час перебувають у складних життєвих ситуаціях. Основна причина у всіх одна — помилки виховання, неспроможність дорослих людей бути батьками. Причиною іс­теричного неврозу може бути підвищена ува­га до дитини або, навпаки, повна відсутність уваги. Тихий і непомітний хлопчик раптом пе­ретворюється на некерованого хулігана, щоб батьки нарешті помітили його! Саме таких дітей називають «незатребуваними». Як не дивно, але «незатребувані» діти часто зрос­тають у сім'ях, де батьки зайняті кар'єрою або особистим життям.

— Побутує думка, що найяскравіше не­врози проявляються у підлітків. Чи це за­вжди так?

— Невротичні розлади можуть спостеріга­тися у дітей будь-якого віку. Але вираженої форми вони набувають зазвичай до 6−7 ро­ків. У більш ранньому віці прояви неврозів у дітей теж трапляються, проте у вигляді окре­мих симптомів. Найчастіші прояви неврозів маємо у дітей шкільного віку. Доволі часто у дитини можна спостерігати невроз яскраво вираженої тривоги. Напади зовні нічим не мотивованого страху найчастіше виникають увечері, особливо перед сном. Тривалість таких нападів становить приблизно 15−20 хвилин, а самі напади часто мають тяжкий перебіг і можуть навіть супроводжуватися галюцинаціями. У багатьох дітей-невротиків часто мінливий настрій, порушений сон, вони плаксиві, їхня рухова активність обмежена або, навпаки, вони надмірно активні, некеро­вані, виявляють ознаки агресії.

— Що стає причиною таких страхів?

— Головною причиною появи тих чи інших неврозів у дитини будь-якого віку є психічна травма, спровокована ситуацією або діями, до яких малюк ще просто не готовий. У до­шкільняти причиною появи страху, що прово­кує невроз, нерідко може бути ставлення до нього в дитячому садку, у школяра — непри­ємності в школі. Загалом, можна виокремити два основні види неврозу нав’язливих станів: нав’язливі страхи і нав’язливі дії, причому не­рідко вони поєднуються в однієї людини, хоча в класифікації виділяють понад 400 різнови­дів цієї проблеми.

— Якими є наслідки страхів?

— У багатьох дітей, переважно у хлопчи­ків, в період становлення початкових мовних навичок може виникнути невротичне заїкан­ня. Основна причина походження заїкання у дитини — миттєвий сильний переляк, який, наприклад, може бути спровокований рап­товою розлукою з батьками. Ще один з видів неврозу — тик. І він також більш характерний для хлопчиків. А причина тиків залягає в гли­бині психологічних розладів. Невротичний енурез, тобто неусвідомлене випорожнення сечового міхура, як правило, те, що відбува­ється в нічний час, посилюється після тілес­ного покарання і психотравмуючих ситуацій. Дитячі неврози можуть перейти у доволі не­безпечний стан, але зовсім не тому, що вони настільки серйозні самі собою. Це цілком ви­ліковне захворювання, якщо поставитися до нього правильно. Якщо дитячий невроз не почати лікувати вчасно, це може призвести до розвитку неврастенії.

— Що пропонує медицина?

— Лікування дитячих неврозів вимагає комплексного підходу. Лікарі-психотерапев­ти можуть запропонувати чимало методик, які допомагають позбавити дитину стану неврозу. Це може бути гіпноз, гомеопатія, ігрова терапія, лікування казками. Добре до­помагають фізичні вправи, релаксувальні за­няття. У крайніх випадках доводиться вдава­тися і до медикаментозних методів лікування. Але найважливішим лікарем для дитини все ж буде спокійна і сприятлива атмосфера вдо­ма. І ще, не прагніть лікувати вигаданий не­рвовий розлад, для початку покажіть дитину фахівцеві, який проведе обстеження і діа­гностує проблему.

— Якою має бути профілактика невро­зів?

— Успішного лікування неврозу слід очікува­ти тільки в тому випадку, якщо вдасться знайти і усунути його справжню причину. Небезпека цього захворювання криється не у важкості, а у ставленні до нього. Найголовніші при­чини нервових захворювань дітей криються не в недосконалості дитячої природи, а в по­милках виховання. Деякі батьки, водячи своїх дітей по лікарях, допитуючись, чого в дитини тик, енурез, заїкання, страхи, говорять про сторонні причини захворювання. А насправді першопричина в них самих — неспроможність як батьків. Звичайно, спровокувати вихід не­врозу назовні може навіть дуже напружений момент — облаяв собака, різко просигналила машина, несправедливість учителя, але бать­кам треба пам’ятати, що основа закладається в ранньому дитинстві. Складнощі сімейних стосунків не повинні бути приводом для ви­правдання власної неуважності до своїх же дітей. Важливо хвалити дітей за те, що вони вміють робити, за те, що їм вдається, а також за їхні старання. Доведено, що невроз сам со­бою не минає, він може тільки видозмінитися, до того ж невроз не завжди можна перемогти самостійно, і тому в будь-якому випадку по­трібна консультація лікаря.

Схожі новини