Морська капуста — здоров’я з морських глибин

Результати досліджень показали, що водорості мають здатність витягувати з морської води й акумулювати численні корисні елементи. Якщо ви хоча б раз на тиждень будете вживати в їжу морську капусту, то отримаєте місячний запас вітамінів, який може замінити мультивітамінні комплекси.

За вмістом вітаміну С ламі­нарія, виявляється, не по­ступається лимонам і апель­синам. Її профілактична доза невелика — достатньо з'їдати в день 300 г у вареному, маринова­ному чи тушкованому вигляді (або по дві чайні ложки сухих водорос­тей).

Хімічний склад

Ламінарія містить амінокисло­ти, альгінати, поліненасичені жир­ні кислоти, вітаміни (А, С, D, B1, B2, B3, B6, B12, E, R, PP), макро- і мікроелементи (К, Na, Ca, Mg, I, Cl, S, Si, Mg). Порівняно зі звичайною капустою, у морській вдвічі більше фосфору, в 11 разів — магнію, в 16 — заліза, у 40 разів — натрію.

Лікувальні і корисні властивості

Лікарі Стародавнього Китаю і Японії називали ламінарію мор­ським женьшенем за здатність швидко відновлювати сили втом­леної і ослабленої людини. Хо­роше самопочуття китайців до глибокої старості пояснюється регулярним вживанням цієї ко­рисної водорості.

Сучасні дослідження показали, що як суха, так і відварена ламіна­рія перешкоджає розвитку скле­розу судин. І це не тільки завдя­ки йоду. До складу диво-капусти входять «борці» з холестерином — стерини. Вони дозволяють збе­рігати молодість надовго.

Учені також довели, що вна­слідок тривалого вживання в їжу морської капусти значно поліпшу­ються показники крові (вона пе­решкоджає підвищенню згортан­ня і утворенню тромбів). Корисна ламінарія жінкам з порушеннями менструального циклу.

Брак йоду в організмі рано чи пізно викликає важку хворобу — ендемічний зоб, який порушує всі життєво важливі функції організ­му. Кращого, ніж морська капуста, профілактичного і лікувального засобу у випадку йододефіциту і захворювань щитовидної залози просто немає.

Альгінова кислота, що містить­ся у морській капусті, — це актив­ний природний ентеросорбент. Завдяки особливій просторовій структурі молекул альгінати воло­діють здатністю зв’язувати і виво­дити з організму іони важких ме­талів, радіонукліди, різні токсини, хвороботворні бактерії, надлишки холестерину.

Поліненасичені жирні кислоти, що містяться в ламінарії, — най­важливіші речовини для профі­лактики атеросклерозу.

Морська капуста допомагає і в лікуванні чоловічих та жіночих ста­тевих хвороб і запалень.

Рослинні волокна, що містять­ся у морській капусті у розчинній формі, є необхідними елемен­тами для нормальної діяльності шлунково-кишкового тракту.

Морська капуста належить до дуже небагатьох рослин, які міс­тять повноцінний білок, що вклю­чає всі відомі амінокислоти.

Високомолекулярні полісаха­риди активізують імунні реакції, перешкоджають утворенню тром­бів, нормалізують обмінні проце­си, регулюють водно-сольовий баланс, а також рівень холестери­ну у крові.

У разі зовнішнього застосу­вання морська капуста позитив­но впливає на шкіру — активізує клітинні процеси, розгладжує зморшки, зволожує шкіру і наси­чує її киснем, знімає набряки і по­дразнення, сприяє загоєнню ран і опіків.

Суха, в брикетах і в порошку

Вийнявши капусту з морських глибин, її піддають невеликій тер­мічній обробці і сушать, оскільки вона майже повністю складається із води. Однак і після цих маніпу­ляцій ламінарія не втрачає своїх корисних властивостей: вона по­збувається зайвої вологи, але ві­таміни і мікроелементи зберігає повністю. До речі, цінні власти­вості зберігаються і у шинкованій морській капусті, замороженій у брикетах до температури -15 …-18 С.

До речі, ті, хто не переносить смаку морської капусти, рятують­ся сушеною. Можна додавати 1 ч. л. в готові страви. Смак не буде відчуватися, а йод і фосфор за­свояться організмом.

Проте слід пам’ятати: для того, щоб відчути, наскільки морська капуста корисна, необхідно вжи­вати її регулярно, але не більше як 2 ч. л. на день в разі щоденного прийому.

Будьте обережні!

Морську капусту не рекомен­дується вживати у випадку заго­стрення хвороб нирок і шлунково-кишкового тракту, геморагічних діатезів, деяких ендокринних по­рушень і підвищеної чутливості організму до йоду.

Підготувала Галина Вербицька.