Як запобігти інсульту та іншим судинним катастрофам?

Серцево-судинні захворювання, так само як цукровий діабет, є одними з основних причин передчасної смерті не тільки в Україні, а й у всьому світі, і пов’язують ці патології з нездоровим способом життя. Як зберегти хорошу фізичну форму та запобігти порушенням у роботі серцево-судинної системи, говоримо з фахівчинями відділення епіднагляду й профілактики неінфекційних захворювань відділу на залізничному транспорті Львівського обласного центру контролю і профілактики хвороб МОЗ України — завідувачкою Оксаною Кунинець та лікаркою із загальної гігієни Ольгою Литюк.

— Чи багато українців ма­ють надмірну вагу?

О. К. 25% населення працез­датного віку. Від ожиріння, коли надлишок накопиченого в ор­ганізмі жиру починає негативно впливати на здоров’я, страждає аж 20%. Зберігається також тен­денція до збільшення кількості ді­тей і підлітків з цією проблемою.

— Чому діти гладшають? Дитячий організм мав би «спалювати» всі калорії.

О. К. Бо у раціоні є багато об­роблених продуктів і страв з ви­соким вмістом доданого цукру, солі та жиру. Натомість діти й підлітки споживають надто мало натуральних продуктів — ово­чів, фруктів, цілих злаків, горіхів, молочних і кисломолочних про­дуктів, яєць, м’яса, риби.

— В Інтернеті можна знайти багато різних рекоменда­цій щодо здорового харчу­вання, різноманітних дієт, й у цьому масиві інформації важ­ко загубитися. Є якісь базові рекомендації, які б ви радили взяти на замітку і дорослим, і дітям?

О. Л. Дорослим рекоменду­ється споживати щодня щонай­менше 400 г овочів та фруктів 25 г натуральних харчових во­локон. При цьому овочів треба з'їдати більше, ніж фруктів. Крох­малистих овочів бажано уникати. Дітям та підліткам овочів і фрук­тів необхідно не менше як 250 г щодня (у віці 2−5 років), 350 г (6−9 років) й 400 г (10+ років).

У щоденному раціоні здоро­вої дорослої людини жири по­винні становити не більше ніж 30%, тобто найменше з-поміж усіх джерел енергії. Перева­гу слід надавати ненасиченим жирним кислотам, що містять­ся у горіхах (волоських, мигда­лю та арахісі), рослинній олії (соняшниковій, оливковій, ко­нопляній), авокадо, лососі, осе­ледці, скумбрії, насінні соняш­нику, гарбуза і льону, кунжуті тощо. Інші жири рекомендуєть­ся обмежити. Так, насичені жир­ні кислоти (жирне м’ясо, мо­лочні продукти, сало, вершкове масло, пальмова й кокосова олії) повинні становити не більш як 10%. Смажені продукти, сне­ки — не більш ніж 1%.

Експерти ВООЗ наголошу­ють на необхідності скороти­ти споживання вільного цукру, який може міститися як у на­туральних продуктах, таких, як мед, сиропи, фруктові соки, концентрати, так і у вигляді до­даного цукру в готових напоях, соусах, ковбасних, кондитер­ських і хлібобулочних виробах тощо. Закликаю не пити газова­них напоїв, особливо солодких. Найкраща рідина для нашого організму — це чиста вода.

О. К. Важливо не переїдати! Їсти необхідно сидячи за сто­лом, ретельно пережовуючи ко­жен шматочок. Не досолюйте готові страви. Норма солі для дорослої здорової людини — не більш ніж 5 г на день. Це трохи менше як 1 чайна ложка. Сюди входить і та сіль, яка вже міс­титься у м’ясі, рибі та готових продуктах.

— Які поведінкові фактори суттєво впливають на розви­ток серцево-судинних захво­рювань?

О. К. Це:

1. відмова від тютюнокуріння і зловживання алкоголем;
2. мінімізація стресових си­туацій (позитивні емоції, мак­симум доброзичливості та взаєморозуміння у стосунках з оточенням);
3. достатня фізична актив­ність (не менш ніж 150 хвилин на тиждень).

Що найпростіше робити — це ходити. Сучасні телефони, смартгодинники можуть фіксу­вати кількість кроків, які ви зро­били за добу, й на ці показники варто орієнтуватися. Більшість рекомендацій про те, скільки саме кроків потрібно проходити за день, називають цифру у 10 тисяч, що становить приблиз­но 7−8 км. Вважається, що це норма, яку треба виконати за­для підтримки базових показ­ників здоров’я. Проте мінімаль­ний рівень активності - не менш ніж 30 хвилин на день 5−7 разів на тиждень.

О. Л. Існує і така класифіка­ція:

• менш як 5000 кроків — ма­лорухливий спосіб життя;
• 5000−7500 — низький рівень щоденної активності;
• 7500−10 000 — середній рі­вень;
• 10 000−12 500 — активний спосіб життя;
• більш ніж 12 500 — вкрай ак­тивний спосіб життя.

— А варто регулярно прохо­дити профілактичні огляди, здавати якісь аналізи?

О. Л. Як доводить статисти­ка, українці доволі часто сти­каються з чотирма медични­ми проблемами: підвищеним кров’яним тиском (вищий ніж 140/90 мм рт. ст. становить за­грозу, навіть якщо пацієнт при цьому добре почувається), цу­кровим діабетом, миготливою аритмією, яка підвищує ризик інсульту у п’ять разів, та висо­ким рівнем холестерину. Тому дуже важливо регулярно контролювати артеріальний тиск, рівень цукру й холестерину у крові, регулярно проходити ме­дичні огляди та дотримуватися медикаментозного лікування, яке призначив лікар.

О. К. Особливо небезпеч­ним є інсульт, який посідає дру­ге місце у світі серед усіх причин смерті та інвалідності, — щоро­ку реєструють близько 6,5 млн летальних випадків, і за цим по­казником інсульт поступається лише ішемічній хворобі серця. Україна займає одне з перших місць в Європі за показниками захворюваності та смертності від інсульту: кожного року маємо близько 100−110 тисяч випадків.

— Як розпізнати інсульт?

О. К. Інсульт — це гостре по­рушення мозкового кровообігу, що є наслідком звуження, заку­порки або розриву артерій, які живлять головний мозок. Якщо судина заблокована атероскле­ротичною бляшкою чи тромбом, діагностують ішемічний інсульт. Якщо артерія розривається — геморагічний.

З потоком крові у мозок над­ходять кисень і поживні речови­ни. Якщо кровопостачання за­блоковане або утруднене, це призводить до пошкодження й загибелі клітин мозку, внаслідок чого протягом кількох хвилин чи годин розвивається клінічна картина вогнищевої та/або за­гальномозкової неврологічної симптоматики. Цей стан може утримуватися понад 24 години або ж призводить до смерті хво­рого у короткі терміни. Статис­тика невтішна: зі 100 хворих по­мирає в середньому 30 людей. Тож кожному необхідно вміти вчасно розпізнати ознаки го­строго інсульту:

• раптова м’язова слабкість, оніміння чи поколювання в ді­лянці обличчя, руки, ноги або з одного боку тулуба;
• раптова поява труднощів у розумінні мови;
• раптова повна або частко­ва втрата зору на одне чи оби­два ока;
• раптовий сильний головний біль;
• раптова втрата рівноваги, запаморочення, блювота у по­єднанні з іншими переліченими симптомами.

— Як діяти за підозри на го­стре порушення мозкового кровообігу?

О. Л. Попросіть людину усміхнутися, заговорити, по­казати язик або підняти оби­дві руки. Якщо це інсульт, то ви зауважите, що куточок рота у хворого прямує донизу, язик буде викривлений. Людині буде складно вимовляти слова. Вона не зможе підняти обидві руки або зробить це несиметрично. При цьому треба відразу викли­кати швидку медичну допомогу. На сьогодні існує дієве лікуван­ня ішемічного інсульту — тром­болізис, але воно ефективне лише протягом 4,5 годин від по­яви перших ознак гострого по­рушення мозкового кровообігу.

Найкращі результати ліку­вання інсульту забезпечує ба­гатопрофільна лікарня, де є інсультний блок. Відмінністю ін­сультного блоку є не тільки лі­карі, які добре знаються на ін­сульті, і відповідне обладнання, а й медичні сестри з відповід­ною підготовкою, фізичні тера­певти, логопеди тощо. У Львові чотири лікарні приймають паці­єнтів з підозрою на інсульт, в об­ласті - шість.

Усім людям, які перенесли інсульт, потрібно проконсуль­туватися з лікарем-невроло­гом та пройти обстеження, щоб з’ясувати причину того, що ста­лося, а також пройти лікування та отримати рекомендації щодо профілактики повторного ін­сульту у сімейного лікаря. Таким чином можна зменшити ризик повторної судинної катастрофи на 50−80%.

— Як відновитися після пе­ренесеного інсульту, й чи можливо відновитися повніс­тю?

О. К. Мозок людини може са­мостійно відновлювати свою ро­боту, що сприятиме зменшенню порушень, але відбувається це не у кожного хворого, здебіль­шого за невеликих уражень і за­звичай не повністю. Щоб досяг­ти максимального відновлення порушених функцій та повно­цінного життя, більшості пацієн­тів зі стійкими післяінсультними порушеннями (коли людина не може ходити, самостійно одяга­тися, вмиватися тощо) потрібна реабілітація.

Реабілітація передбачає не уколи чи крапельниці, а заняття з фізичним терапевтом, ерготе­рапевтом і логопедом, метою яких є відновлення порушених функцій і зменшення потреби у сторонній допомозі. Такі мето­ди, як бджоли, п’явки, крапель­ниці з нейропротекторами не мають науково доведеної ефек­тивності й тому не рекомендо­вані для використання.

— Люди часто запитують, чи за гіпертонії, хвороб серця можна ходити у сауну й займатися спортом?

О. К. Відвідування сауни, якщо воно не пов’язане з вжи­ванням алкоголю чи сильним зневодненням, не збільшує ри­зику інсульту. Що стосується фі­зичних навантажень, корисними можуть бути аеробні, тобто дина­мічні вправи: швидка ходьба, їзда на велосипеді, плавання тощо. А от статичного навантаження (си­лових вправ) варто уникати.