Через біль у животі чоловік не міг зав’язати собі шнурівки…

Впродовж двох років 39-річний Дмитро (на фото — посередині) потерпав від постійного болю у животі, здуття та закрепів. Їх зумовлювала вада кишківника, яка, зрештою, призвела до завороту і непрохідності. Вже у такому стані пацієнта прооперували хірурги Лікарні Святого Луки.

Про свою вроджену ваду чоловік не знав, допоки часті здуття й за­крепи змучили його настіль­ки, що вирішив звернутися по медичну допомогу. Лікарі ви­явили у хворого доліхосигму, тобто подовження сигмопо­дібної кишки. В нормі її до­вжина до 40 см. У Дмитра вона була близько 70 см. За ста­тистикою, кожна четверта лю­дина має подовжену сигмопо­дібну кишку, й у 90% випадків ця патологія ніяк не проявля­ється впродовж життя.

Медики запропонували чо­ловікові різні варіанти ліку­вання, зокрема хірургічне. Однак від операції пацієнт від­мовився та обрав консерва­тивну терапію — спеціальну ді­єту і пігулки. Але періодично його стан загострювався, й він знову йшов до лікаря. Черго­вий курс лікування приносив лише тимчасове полегшення.

Врешті Дмитрові скрутило живіт як ніколи раніше. Здут­тя було таким сильним, що вже не допомагали жодні таблет­ки, а кожен рух відгукувався не­стерпним болем. До прикладу, зав’язати шнурки без зайвої до­помоги чоловік вже не міг. Він зрозумів, що цього разу все на­багато серйозніше, тож вирішив одразу їхати до Лікарні Свято­го Луки. На місці спеціалісти з’ясували причину гострого стану. Подовжена кишка утво­рила петлі та призвела до за­вороту кишок і непрохідності. Була висока загроза інтокси­кації, а це вже — небезпека для життя пацієнта. Тож хворий на­решті зважився на операцію.

Щоб стабілізувати й полег­шити стан чоловіка, хірурги спершу провели йому колонос­копію, після чого виконали ла­пароскопічну операцію — сигмо­пексію: через невеличкі розрізи підшили до передньої черевної стінки петлі кишки, щоб ті нада­лі не заплутувались. Операція тривала півтори години та про­йшла успішно.

Дмитро вже вдома, чудово почувається й радіє, що наре­шті може їсти без страху появи дискомфорту чи болю. Пацієнт відверто розповідає про пере­жите, адже хоче, щоб інші люди з такою ж, як у нього, пробле­мою не терпіли біль і не сороми­лися звертатися по медичну до­помогу.