«Собака цілився зубами у шию…»

67-річного Ігоря Єдиновича із Золочева, що на Львівщині, вже виписали з Лікарні Святого Пантелеймона. Завдяки професіоналізму львівських медиків життєво важливі функції обличчя чоловіка було збережено.

Що пережив чоловік, важко уявити. На пана Ігоря напали по­над 20 бродячих агресивних псів. Одна собака підстрибнула так високо, що відкусила чоловікові шмат обличчя. Пацієнта із дір­кою розміром 5 на 6 сантиметрів госпіталізували до Львова. Ме­дики прооперували та закрили дефект на обличчі клаптем шкіри з підборіддя."Це складне опе­ративне втручання. Адже треба пересадити острівцевий клапоть на судинній ніжці. Спершу по­трібно було виділити судини шиї: лицеві артерію та вену, а також підборідникові артерію та вену. Ці судини тоненькі - до 1 мм у діаметрі. Якщо пошкодимо бодай одну з них, цей клапоть буде не­життєздатним. Тому ми виділили шкірно-фасціально-м'язовий кла­поть, перемістили його через під­шкірний тунель у зону дефекту і успішно закрили його", — розповів завідувач Центру голови та шиї Лікарні Святого Пантелеймона Олег Ковтуняк. На шостий день після операції медики констату­вали, що клапоть шкіри прижився та відторгнення немає.

— Чоловік йшов до свого сина, який живе на околиці Золочева. Син пана Ігоря захищає Батьківщи­ну, але після контузії і реабілітації приїхав на кілька днів додому — по­бачитися з рідними", — про деталі жахливого інциденту «ВЗ» розпові­ла працівниця відділу пресслуж­би Лікарні Святого Пантелеймо­на Олена Куліковська.

За словами пані Олени, щоб скоротити дорогу, бо поспішав по­бачити сина, пан Ігор пішов через закинуте будівництво. Там побачив зграю псів — їх було понад 20. Малі і великі тварини його оточили. Зі слів пана Ігоря, він поводився спо­кійно, без агресії, палицею на тва­рин не замахувався. Коли повер­нув голову, побачив, що на нього скаче величезний собака.

— Це пана Ігоря і врятувало, — каже пані Олена. — Собака цілився зубами у шию. Якби пес відкусив клапоть на шиї, то чоловік би стік кров’ю.

— Як йому вдалося відбитися?

— Повз проходив чоловік, він і почав їх відганяти. Собаки розбі­глися. Цей день, який міг оберну­тися трагедією для всієї родини, пан Ігор вважає своїм другим днем народження. Шматок шкіри, який йому пришили у нашій лікарні, ді­єздатний — він рухається, чоловік його відчуває.

Як могло так трапитися, що у місті посеред білого дня зграя без­домних псів напала на людину, і чи вже тих собак відловили, я запита­ла у міського голови Золочева Ігоря Гриньківа.

— Не можу цього коментувати, — відповів журналістці «ВЗ» Ігор Михайлович. — Краєм вуха чув, що щось трапилося, але коментувати не можу, бо не знаю деталей.