Ультрафіолет: користь чи шкода?

Позитивний вплив

Важко уявити собі, чи можливе жит­тя без ультрафіолетових променів. У рослинних організмах вони активізу­ють процес фотосинтезу. В організмі людини та тварин вони впливають на безліч біохімічних процесів, важливих для життєдіяльності.

У помірних кількостях ультрафіоле­тове випромінювання сприяє боротьбі з дефіцитом в організмі вітаміну D, за­побігаючи таким чином розвитку рахі­ту. Активізація метаболізму вітаміну D дуже важлива і для нормальної діяль­ності імунної системи, яка забезпечує природний захист організму від зо­внішніх та внутрішніх напастей.

Ультрафіолет активізує вироблення серотоніну, запобігає розвитку депре­сивних станів, нормалізує психоемо­ційне тло, усуває сезонну депресію.

Ендорфіни, вироблення яких збіль­шується під впливом ультрафіолету, підвищують поріг больової чутливості, роблять організм витривалішим за фі­зичних навантажень.

Негативний вплив

Принцип «що більше, то краще» — не про ультрафіолет. Надмірна дія такого опромінення на організм здатна завда­ти шкоди, часом непоправної.

Очі. Яскраве сонячне світло може спричинити не лише суб'єктивний дис­комфорт. Надлишок ультрафіолетового випромінювання здатний спровокувати появу дефектів слізної плівки, що є не­видимим захистом органу зору, такого чутливого до впливу зовнішнього се­редовища. Крім захисної та зволожу­вальної функцій, слізна плівка відіграє роль формування гостроти зору, оскіль­ки є заломлюючим середовищем.

Дефекти, зумовлені впливом ультрафіолету, позначаються на стані ро­гівки. Внаслідок надмірного впливу сонячного світла на орган зору можуть виникати патологічні стани, подібні до синдрому сухого ока. Є дані про те, що надмірна інсоляція може сприяти фор­муванню катаракти.

Шкіра. Поряд із позитивними ефек­тами сонячні промені за певних умов мають і негативні впливи на покривні тканини. Насамперед це стосується випадків непомірного опромінення.

Негативний вплив виявляється та­ким чином:

• стартує механізм старіння клітин внаслідок руйнування колагену, ре­зультатом є втрата пружності та елас­тичності шкіри;
• тривале опромінення негативно позначається на структурі клітин, що за несприятливого результату може спровокувати розвиток онкологічної патології;
• травма епідермісу від сонячних опіків;
• зневоднення клітин шкіри внаслі­док випаровування великої кількості вологи, заповнювати яку організм не встигає;
• крім локальних дефектів, за вели­кої площі опіку можливі системні реак­ції - порушення терморегуляції, осла­блення імунного захисту організму;
• порушення метаболізму пігменту меланіну, що локалізується у спеціаль­них клітинах шкіри, результатом розла­ду є зміна шкірної пігментації.

Зрозуміло, повністю позбавляти себе можливості контактувати із соняч­ним світлом недоцільно. Сонячні ванни сприяють активізації вироблення серо­тоніну, нормалізації роботи нервової та імунної систем, стимулюють механізм синтезу вітаміну D.

Недарма медицина широко вико­ристовує ультрафіолетові опромінюва­чі, які заповнюють дефіцит сонячного світла. Негативного впливу на здоров’я можна уникнути, правильно обмежую­чи час сонячних ванн та захищаючи очі і шкіру за допомогою спеціальних засо­бів.