Кульбаба — «сонячна аптека»

ульбаба популярна у європейській кухні: найніжніше листя використовують для приготування салатів і сендвічів, а більш грубе — як основу для гарнірів, крім цього, його варять, тушкують, смажать, квасять, маринують і додають в овочеві пюре і рагу.

Крім кулінарії, кульбабу широко застосовують з косметичною і медичною метою, а також як сировину для виготовлення лікарських препаратів.

Хімічний склад

Лікарська кульбаба — рослина невибаглива, але містить у собі добру половину хімічних елемен­тів таблиці Менделєєва — натрій, калій, марганець, магній, алюмі­ній, залізо, мідь, кальцій, а також вітаміни А, С, F і групи В.

Коріння і листя кульбаби міс­тять гіркі глікозиди тараксацин і тараксацерин, смолисті речови­ни, каучук, аспарагін, холін, орга­нічні кислоти, фарбувальні речо­вини, жирні олії, вітаміни та інші речовини. Листя містить вітамін С, сапоніни, кальцій, калій, фос­фор і залізо.

Корисні та лікувальні властивості

Кульбаба допомагає хворим на атеросклероз, недуги печінки, за каменів у нирках і жовчному міхурі і запальних захворюваннях нирок. Кульбаба також застосовується у випадках отруєнь та інтоксика­ції, цирозу печінки, холециститу, низького рівня калію, набряків, поганого апетиту, гастриту зі зни­женою кислотністю, захворюван­нях суглобів.

Сік з кульбаби — найцінніший тонізуючий і зміцнювальний засіб. Гіркі речовини кульбаби стиму­люють функції печінки, руйнують камені і виводять пісок з жовчного міхура.

Настій з коренів кульбаби ви­користовують як тонізуючий, по­тогінний і кровоочисний засіб.

Коріння кульбаби корисне для діабетиків, воно має здатність знижувати рівень цукру у крові. Порошок з коріння кульбаби вхо­дить до складу трав’яних зборів для схуднення та допомагає від­новити обмін речовин, залікувати рани, виразки, опіки, пролежні.

Рослина має жовчогінну, жа­рознижувальну, проносну, відхар­кувальну, заспокійливу, спазмолі­тичну і легку снодійну дії.

Водний настій коренів і листя покращує травлення, апетит і за­гальний обмін речовин, підвищує загальний тонус організму.

Завдяки наявності біологічно активних речовин харчова каш­ка з кульбаби сприяє зниженню бродильних процесів у випадках колітів.

Експериментально у проце­сі хіміко-фармакологічного ви­вчення кульбаби підтверджено протитуберкульозні, антивірусні, фунгіцидні, антигельмінтні, анти­канцерогенні та антидіабетичні її властивості.

Кульбабу рекомендують для лі­кування анемії.

Порошок з висушеного корін­ня кульбаби використовують для посилення виведення з організму шкідливих речовин з потом і се­чею, як антисклеротичний засіб, від подагри, ревматизму.

Ця сонячна квітка діє як легкий стимулятор, тому кульбаба засто­совується від занепаду сил, син­дрому хронічної втоми, перевто­ми і нервового перенапруження.

Кульбаба для краси!

Здатність кульбаби видаляти відмерлі клітини, зволожувати і робити шкіру еластичною успіш­но використовується в космето­логії (живильні, зволожувальні, відбілювальні та омолоджувальні засоби). Втираючи в шкіру молоч­ний сік листя кульбаби, античні красуні позбувалися пігментних плям і веснянок.

За умови щоденного і регуляр­ного вживання кульбаби поліпшу­ється колір обличчя, очищується шкіра — зникають вугрі, прищі і фурункули.

Маска зі свіжого листя кульба­би живить, зволожує і омолоджує шкіру, а настій квіток відбілює вес­нянки і пігментні плями.

Протипоказання

Кульбабу не рекомендують вживати під час закупорки жов­чних шляхів, з обережністю за­стосовувати хворим на гастрит і виразкову хворобу. За передозу­вання можлива блювота і діарея.

Підготувала Галина Вербицька.