Синусит: причини виникнення, симптоми та лікування

Синусити — найпоширеніше ускладнення простудного, алергічного нежитю. Причому ця назва означає не конкретну патологію, а об'єднує кілька типів запальних процесів, які розвиваються в пазухах носа.

Симптоми синуситу:

• закладеність носа (відразу з обох боків або по черзі то з лівого, то з правого боку) і, як наслідок, гугнявий голос, усклад­нене дихання носом, втрата нюху;
• дискомфорт, больові відчуття в само­му носі, чутливість обличчя в ділянці носа, перенісся, над очима. Зазвичай симптоми виявляються з того боку, де сконцентрова­ний запальний процес. Вранці вони вира­жені слабше, а на вечір посилюються;
• сильна сухість у носі, горлі;
• головний біль;
• у періоди, коли зникає закладеність, з’являються виділення з носа зеленого, жовтого відтінку (гнійні), іноді з домішкою крові;
• за гострих форм синуситу підвищу­ється температура тіла до 38° і вище;
• зниження працездатності, швидка втомлюваність, втрата апетиту, загальне погіршення самопочуття;
• часте чхання, біль у горлі - ознаки синуситу за наявності інших характерних симптомів.

У хронічній формі симптоматика менш ви­ражена, саме захворювання триває довго, з частими рецидивами. Синусит має схожі ознаки у дорослої людини і у дитини. Але у ді­тей захворювання зазвичай має більш яскра­ві симптоми, зокрема тривала закладеність носа, сухий кашель у вечірній і нічний час.

Потрібно обов’язково звернутися до ЛОРа за наявності ознак синуситу, тому що навіть звичайний нежить без своєчасного лікування може мати серйозні ускладнен­ня.

Небезпечні ускладнення синуситу:

• отити; флегмона (гнійне запалення) м’яких тканин в ділянці очниці; менінгіт — ураження оболонки мозку;
• енцефаліт — інфекційне ураження тка­нин головного мозку.

Поняттям «синусити» об'єднують цілу низку захворювань, пов’язаних із запален­ням внутрішніх пазух носа.

Розрізняють такі види синуситів:

• бактеріальний (викликаний стрепто­коковою або стафілококовою інфекцією);
• вірусний (розвивається на тлі перене­сеного грипу, ГРВІ);
• грибковий (найчастіше пов’язаний з некоректним проведенням антибактері­альної терапії);
• комбінований; алергічний; травматич­ний.

Відповідно до характеру перебігу хвороби синусити мають такі форми:

• гострий синусит. Це запалення па­зух носа вірусної етіології, що супроводжу­ється закладеністю, гнійними носовими виділеннями, підвищенням температури, болем у горлі;
• хронічний синусит. Зазвичай пов’язаний з бактеріальною чи грибковою інфек­цією, може розвиватися за відсутності або недотримання плану лікування гострого синуситу, внаслідок невилікуваного тонзи­літу, карієсу та інших запальних процесів в порожнині рота;
• ексудативний (гнійний) синусит. Може бути пов’язаний з деформацією но­сової перегородки, запущеним карієсом, хронічними ринітами;
• продуктивний синусит. Результат утворення в носі кіст, поліпів.

Головною причиною розвитку синуси­тів є запалення носа внаслідок зараження вірусною інфекцією. Якщо не вживати за­ходів проти вірусів, згодом під'днується бактеріальна інфекція, яка може стати при­чиною гнійного гострого і хронічного сину­ситу.

Що провокує розвиток синуситів:

• частий і тривалий нежить;
• слабкий імунітет;
• переохолодження;
• викривлення, зміщення носової пере­городки (викликає запалення слизової, пе­решкоджає виходу слизу);
• аденоїди; алергічні риніти;
• утворення поліпа в носовій порожнині;
• грибкова інфекція;
• травмування слизової носа, носових пазух.

Лікування синуситу

Вибір методів лікування залежить від форми, характеру і стадії захворювання. Однак у всіх випадках терапія спрямована на:

• усунення головної причини захворю­вання;
• зняття набряку і нормалізацію відтоку носових виділень;
• зняття запалення;
• профілактику ускладнень і рецидивів.

Медикаментозне лікування синуситу:

• курс антибіотиків чи противірусних, протигрибкових препаратів (залежно від того, який збудник став причиною хвороби);
• застосування судинозвужувальних препаратів з метою нормалізації крово­обігу в тканинах, зняття набряклості, полег­шення дихання;
• кортикостероїдні та антигістамін­ні препарати, якщо причиною синуситу є алергічний риніт.

Фізіотерапія за синуситу:

• магнітна терапія;
• промивання пазух носа;
• лазерна терапія;
• УВЧ.

Хірургічне лікування:

• викривлення носової перегородки;
• виявлення пухлини, поліпа в носовій порожнині;
• відсутність терапевтичного ефекту після пройденого курсу лікування.

Що робити для профілактики сину­ситів:

• вчасно лікувати нежить (простудний і алергічний);
• виключити фактори, що сприяють розвитку синуситів (уникати контакту з по­дразниками слизової, зробити корекцію викривленої перегородки носа, видалити поліпи в носі тощо);
• зміцнювати імунітет.

Синусит можна розпізнати за такими симптомами:

• закладений ніс (важко дихати носом);
• виділення з носа жовтого, зеленого кольору, іноді з кров’ю;
• порушення нюху;
• гугнявий голос;
• відчуття тиску, важкості на обличчі в ділянці носа, на переніссі, в лобній частині;
• біль, що посилюється у вечері;
• підвищення температури.

Чим відрізняється гайморит від сину­ситу?

Синусит передбачає запалення однієї, декількох або одночасно всіх пазух носа. У носі 4 пари носових пазух. Гайморит — лише один з різновидів синуситів, за якого запалення локалізується в гайморових па­зухах носа.

Чи заразний синусит?

У разі ураження вірусною інфекцією си­нусит заразний. Хронічні синусити зазви­чай викликані бактеріальною інфекцією, тому не заразні.

Підготував Юрій Червінський.