Ехінацея — диво-трава для імунітету
Ехінацея пурпурна — багаторічна рослина родом із Північної Америки з красивими пурпуровими суцвіттями. Має специфічний смак та запах. Культивують як лікувальну та декоративну рослину
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/473405/pexels-skitterphoto-659.jpg)
З лікувальною метою використовують коріння та квітки рослини, краще свіжі, а також листя. У всіх частинах рослини дуже багато мінеральних речовин, у тому числі рідкісних, яких нам часто не вистачає в харчуванні: це кальцій, калій, селен, марганець, цинк, молібден, срібло, кобальт, хлор, залізо, алюміній, магній, ванадій, барій, берилій, нікель. Ехінацея має протизапальну, протигрибкову, противірусну, протиалергічну, протиревматичну та імуномодулюючу дії.
Ехінацея популярна у багатьох країнах — у ФРН, Франції, США та інших. У ФРН є засіб ехінацин для прийому внутрішньо та в ампулах.
Настоянка ехінацеї ефективна для лікування, а особливо профілактики, респіраторних та вірусних захворювань. Її застосовують у випадках застуди, грипу, інфекцій вух, захворювань сечового міхура, мононуклеозу, зараження крові; хвороб печінки, хронічних запальних процесів, цукрового діабету, наслідків впливу хімічних речовин — інсектицидів, пестицидів, фунгіцидів, важких металів; після хіміотерапії та променевої терапії, лікування антибіотиками.
Завдяки глікозидам кофеїнової кислоти ехінацея суттєво прискорює одужання від інфекційних та вірусних захворювань.
Ехінацею використовують за психічної депресії, явищ психічної та фізичної перевтоми, а також у випадках інфекційних захворювань.
Настоянка: сирий подрібнений корінь або квітки залити 70%-им спиртом у співвідношенні 1:4 і настоювати 1 місяць і довше. Приймати по 0,5−1 ч. ложці тричі на день, також цю настоянку можна використовувати зовнішньо для вологих компресів від ран і опіків.
Інший рецепт: квітки ехінацеї пурпурової скласти в півлітрову банку доверху і залити хорошою горілкою по вінця. Щільно закрити кришкою і настоювати у темному місці 40 діб. Потім злити і вживати по 15 крапель за 20−30 хв до їди, розчинивши у невеликій кількості води або додавши в чай.
Настій ехінацеї корисний узимку: захищає нас від застуди, зміцнює імунітет, позбавляє втоми та стимулює фізичну активність. 1 ст. ложку сухої подрібненої сировини (трави) залити 1 склянкою окропу, кип’ятити на водяній бані 10−15 хв. Настоювати до охолодження, потім процідити. Вживати по 1/3 склянки тричі на день.
Відвар коренів: 1 ст. ложку сухого подрібненого кореня залити 300 мл води, кип’ятити на водяній бані 30 хв, настоювати до охолодження і процідити. Приймати по 1−2 ст. ложки 3−4 рази на день до їди у разі гострих інфекційних захворювань, хронічної втоми, грипу…
Відвар листя. П’ють за грипу та застуди, але він має також лікувальну дію від набряків, болів голови і болів у суглобах, виразка шлунка; покращує зір, збуджує апетит, нормалізує кров’яний тиск; має тонізуючу та загальнозміцнювальну дії.
Свіже або сухе подрібнене листя ехінацеї (1 ч. ложку) залити склянкою води і нагрівати на водяній бані близько 30 хв, настояти, процідити і пити по 1/3 склянки тричі на день до їди.
Екстракт коренів. Подрібнений свіжий корінь залити 95%-им медичним спиртом так, щоб він трохи покривав його, настоювати 2 тижні. Процідити, а залишки вичавити. Приймати спиртовий настій по 25−30 крапель тричі на день за пів години до їди, запиваючи водою, як імуностимулювальний засіб, за перевтоми, грипу (профілактика, лікування)… Зберігати в холодильнику, термін придатності - 2−3 роки.
Ехінацея з медом. Сировину подрібнити на порошок і змішати з медом 1:3; приймати по 1−2 ч. ложки 2−3 рази на день із чаєм.
Протипоказання. Приймати засоби ехінацеї не можна вагітним і жінкам, що годують, хворим на системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, ревматизм, розсіяний склероз і туберкульоз. Протипоказанням також є алергія на саму рослину. За гострої ангіни не можна вживати настоянку.
За вживання ехінацеї у великих дозах може початися безсоння, людина стає збудливою, з’являються нудота, блювання, порушується робота кишківника та нирок.