Імунітет — це не просто серйозно, це дуже серйозно. І хто дбає про здоров’я, має, насамперед, піклуватися про нього

Іншими словами, слабшає імунітет. Відтак завжди актуальним залишається питання — як захиститися від неприємних, а подекуди й небезпечних інфекційних захворювань, що таке імунітет і які способи його зміцнення, розповідає імунолог першої категорії Ярослава Ковальчук.

— Невже імунологічні захворювання настільки поширені? Чому кожен лікар наголошує на зміцненні імунітету?

— За прогнозами ВООЗ, у XXI столітті імунологічні захворювання за поширен­ням вийдуть на перше місце. І найголовніша причина — неправильний спосіб життя. До основних причин зростання цих захворювань і станів можна віднести екологічні забруднення, стресові ситуації, куріння, зловживання алкоголем, прийом наркотиків, ВІЛ-інфекцію. Тобто, якщо ви курите, випиваєте, постійно не­досипаєте, живете в умовах безперерв­ного стресу, то рано чи пізно імунна сис­тема дасть збій, і в організм неминуче проникнуть хвороботворні віруси і бак­терії. До речі, вторгнення малої кількості патогенних мікробів для імунітету лише на користь — відбувається своєрідна вак­цинація організму і тренування імунної системи. Організм виробляє речовини, здатні протистояти вірусам грипу, крас­нухи, вітряної віспи тощо. Одна з таких речовин — інтерферон, особливий білок, який починає вироблятися як реакція на підвищення температури тіла. Сильна імунна система за потрапляння «чужин­ця» миттєво виробить достатню кількість інтерферону, і через 2−3 дні ми почуває­мося значно краще.

— Чому у деяких людей низький іму­нітет? Що їм потрібно робити насам­перед?

— Ослаблений імунітет — коли орга­нізм не може знайти і знешкодити шкід­ливі речовини. Однак і занадто сильна імунна реакція теж не на користь — адже в цьому випадку імунна система атакує свій організм, спричиняючи різноманіт­ні алергії. Слабкий імунітет може бути вродженим, коли дитина народжується з дефектною імунною системою. Як пра­вило, це проявляється в ранньому віці. А для дорослої людини це може бути вплив довкілля, спосіб та динаміка життя, по­рушення харчування, часті інфекції, па­разити, глисні інвазії. Бувають первинні захворювання інших органів — печінки, кишківника. Навіть якщо людина повно­цінно харчується, але організм не може повністю перетравити і засвоїти їжу, то в організмі починається дефіцит білків та вітамінів. А вони потрібні для жит­тєдіяльності імунних клітин і синтезу антитіл.

— Що таке імуномодуляція?

— Імуномодуляція — це відновлення функції імунної системи терапевтичними дозами ліків. Ці лікарські засоби здатні змінювати імунологічну реактивність за­лежно від її вихідного стану, вони можуть доводити змінені показники до рівня нор­ми незалежно від спрямованості вихід­них відхилень. Крім того, існують імуно­коригувальні препарати, які спрямовано впливають на порушені ланки імунної системи. Є специфічні імуностимулято­ри, які стимулюють імунні процеси і під­силюють імунну відповідь. Ці препарати можуть бути як природного походження, рослинні або бактеріальні, так і синте­тичні фармакологічні. Біологічний склад деяких трав підтримує природну захисну здатність фагоцитів. Є рослинні препа­рати, які впливають на різні компоненти імунної системи. На нашому ринку багато різних препаратів з ехінацеєю, солодкою, вони стимулюють медіатори імунної сис­теми — тобто речовини, які синтезуються організмом тоді, коли імунітет активно бореться з хворобою, інфекцією. Бджо­линий мед за своїм складом також адап­тоген.

— Якщо імунна система ослаблена, в чому полягає замісна терапія?

— Те, що імунна система ослаблена, повинен визначити лікар. В арсеналі ме­диків чимало препаратів і рослинного, й синтетичного походження. Підхід в кож­ному випадку індивідуальний. У момент гострого інфекційного або вірусного за­хворювання імунну систему не можна ак­тивно стимулювати. Призначаючи деякі препарати в гострий період, можна погір­шити імунодефіцит і навіть призвести до виснаження імунної функції. Зміцненням імунітету найкраще займатися в періоди ремісії, тобто між захворюваннями. Прийнятні будь-які способи загартовування організму: обливання холодною водою, заняття спортом. Але починати обливан­ня холодною водою в зимовий період небажано. Якщо людина не готова ні фі­зично, ні психологічно, то для неї це буде стресом, що може призвести до імуно­дефіциту, й пацієнт знову може захворі­ти. Починаючи з народження, потрібно робити масаж, зарядку, проводити водні процедури.

— Чи є стандартизовані тести для визначення конкретних порушень в імунній системі?

— Звичайно, порушення в імунній сис­темі людини можна виявити. Стан імуні­тету досліджують за показниками пери­феричної крові (кров з пальця або вени). Існують тести, за якими можна оцінити загальний стан імунітету. Якщо фахівець бачить якийсь дисбаланс, порушення, потрібні глибші, спеціалізовані тести. За необхідності можна досліджувати місце­вий імунітет, наприклад, імунітет носа або шкіри. Але для початкової загальної оцін­ки імунної системи достатньо досліджень крові. Їх проводять як у період хвороби, так і після захворювання, оскільки по­казники імунітету залежать від фази не­дуги. Призначаючи імуномоделювальне лікування, обов’язково потрібно робити повторні аналізи для оцінки ефективності проведеної терапії. Але навіть показання до проведення дослідження імунної сис­теми визначає фахівець.

— Які порушення імунної системи трапляються найчастіше?

— Недуги, спричинені патологією імун­ної системи, можна розділити на такі гру­пи:

• хвороби, обумовлені зниженням функції імунної системи, — імунодефіцити (первинні і вторинні);
• інфекції імунної системи з безпо­середньою локалізацією в лімфоцитах (СНІД, інфекційний мононуклеоз);
• пухлини імунної системи (лімфогра­нулематоз, лімфома).

Але найчастіше ми все ж маємо справу з імунодефіцитами, особливо вторинни­ми. Це обумовлено тим, що первинні іму­нодефіцити — це порушення, пов’язані з генетичними дефектами розвитку імунної системи, і проявляються вони зазвичай у дитячому віці. Вторинні ж імунодефіцити — це порушення імунітету, що виникають внаслідок соматичних та інших хвороб, а також інших факторів. До них, насампе­ред, належать:

• рецидивуючі бактеріально-вірусні інфекції;
• незвичні реакції на живі ослаблені вакцини;
• хронічна діарея; тривало підвищена температура тіла (субфебрилітет);
• органомегалія (патологічне збіль­шення внутрішніх органів);
• дерматити, шкірні абсцеси;
• підвищена втомлюваність;
• хіміотерапія, тривалий психоемоцій­ний стрес;
• алергія; аутоімунні захворювання; пухлини.

— З якого віку можна зміцнювати імунітет?

— Імунна система в різних вікових кате­горіях має свої особливості. Дитина на­роджується з певними захисними влас­тивостями імунітету, але він ще повністю не сформований. Імунітет вдосконалю­ється поступово. Імуноадаптивний період може тривати приблизно 2−3 роки. Дітей до 2−3 років треба оберігати від зовнішніх чинників, від різних інфекцій. Самостійно діти можуть захищатися своїми власними антитілами приблизно з пів року. До цьо­го малюк захищається антитілами матері, які передаються ще у внутрішньоутробно­му періоді і після народження з грудним молоком.

Робота імунної системи залежить від багатьох факторів: це якісний склад їжі, збалансоване харчування, вплив навко­лишнього середовища, психоемоційні фактори тощо. Щоб зміцнити імунітет, ведіть активний спосіб життя. Плавання, тривалі піші прогулянки, регулярні за­няття спортом, здатність людини контролювати свої реакції, емоції та думки, а також адекватна самооцінка — кілька необхідних умов для зміцнення імунітету. Вчіться розслаблятися, не забувайте про загартовування, дотримуйтесь графіка щеплень дітей та й самі не забувайте вак­цинуватися. Найголовніше — намагайтеся зміцнити імунітет заздалегідь, не чекаючи перших ознак захворювання.