«Українська жінка половину життя проводить у менопаузі»

Лікарки розповіли, чим загрожує зайва вага в елегантному віці та як її ефективно й правильно контролювати

Фото Health-ua
Фото Health-ua

Один із найпоширеніших страхів жінок, які вступають в період менопаузи, – набрати зайву вагу. І медики поділяють ці побоювання, адже чим більше надлишкових кілограмів, тим більші ризики для здоров’я.

«Коли ми набираємо вагу в середньому віці, так проявляєть­ся старіння нашого організму, і це не пов’язано з менопаузними гормональними змінами. Проте зниження естрогенів у менопа­узному періоді може сприяти на­копиченню абдомінальної жиро­вої тканини (в ділянці тулуба та/або живота. – Авт.)», – зазначили провідні українські експертки з гінекології та ендокринології під час онлайн-зустрічі фахівців на тему «Життя жінки елегантного віку: відверта розмова про зайву вагу та метаболічні порушення», організовану HealthHUB. “ДЗ” зі­брав думки, які будуть цікавими не тільки лікарям, а й пацієнткам.

Д.м.н., професорка, завідувачка кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПО ЛНМУ ім. Д. Галицько­го, віцепре­зидентка асоціації гі­некологів-ен­докринологів України, гіне­кологиня Віра Пирогова поділи­лася цікавим спостереженням науковців. У країнах з низьким рівнем доходів центральне ожиріння пов’язане з матеріальним достатком і вищим рівнем освіти. А з високим рівнем доходів, навпаки, з бідністю та низьким рівнем освіти.

Надлишкова вага підвищує ризики:

  • ішемічної хвороби серця;
  • інсульту;
  • цукрового діабету 2-го типу;
  • деменції;
  • раку молочної залози, киш­ківника, ендометрію й підшлунко­вої залози.

У жінок без метаболічних по­рушень, з індексом маси тіла менше ніж 25, але з окружністю талії понад 80 см, ризик розвитку раку молочної залози є вищим.

«Дефіцит естрогенів (ще у період пременопаузи, тобто в перший період клімаксу) сприяє тому, що є надлишок андрогенів. Як наслідок, жирова тканина від­кладається не там, де потрібно, і якщо це відбувається у передній черевній стінці (вісцеральне ожи­ріння), приєднуються інсуліноре­зистентність (стан, коли організм перестає реагувати на ту кіль­кість інсуліну, яка виробляється підшлунковою залозою. – Авт.), а вже вона підвищує згадані ри­зики. Жінка в пременопаузі, в менопаузі та постменопаузі за ризиком серцевих захворювань прирівнюється до чоловіків. Її вже не захищають естрогени, як у молодому віці. Понад те: така жінка не тільки наздоганяє чоло­віків, а й переганяє їх, особливо коли має стреси на роботі, по­гано спить (це також стресовий фактор), заїдає стреси солодкою їжею, що провокує набір ваги, ди­виться на себе в дзеркало і собі не подобається. А ключове – має високий кров’яний тиск, що є по­ширеним явищем після 50 років. Натомість від хвороби Альцгей­мера й деменції жінки, порівняно з чоловіками, захищені краще. Проте якщо жінка в постмено­паузальному періоді довго пе­ребуватиме в стані коморбід­ності (матиме одне або кілька захворювань, пов’язаних між собою єдиним патогенетичним механізмом. – Авт.), у неї також буде високий ризик захворіти», – стверджує д.м.н., професорка, ендокриноло­гиня, керів­ниця відділу діабетології Інституту ен­докринології та обміну ре­човин ім. В. П. Комісаренка НАМН України Любов Соколова.

На що слід звернути увагу пацієнткам, які мають зайву вагу та метаболічні порушен­ня?

  • Прийом вітаміну D. 90% населення України страждає на дефіцит цього вітаміну. Якщо це жінка віком 45+, яка має зайву вагу, то можна майже зі 100% впевненістю говорити, що в неї є дефіцит цього вітаміну, адже він депонується в жирових клітинах.

На тлі нестачі вітаміну D можуть виникати й прогресувати пору­шення вуглеводного обміну. Крім того, постменопауза супроводжу­ється саркопенією (зменшенням м’язової маси), яка також впливає і на рівень вітаміну D, і на прогре­сування інсулінорезистентності.

Потрібно здати аналіз на ви­значення рівня цього вітаміну. За його результатами лікар при­значить вітамін у дозі 4000, 8000 МО або й 20000 МО. Доза у 800 МО вже давно не застосовується. Сьогодні навіть дітям признача­ють 1000-2000 МО.

Якщо лікар призначив малу дозу, капсули необхідно при­ймати щодня. Високі дози ви­раховуються відповідно до кількості вітаміну, якої пацієнт­ка потребує на тиждень чи на місяць, і це може бути, при­міром, капсула, що містить 20 000 МО, яку пацієнтка при­йматиме двічі на тиждень. Якщо ж буде приймати надто малі дози вітаміну D, в активну форму він не перейде.

Фізичні навантаження. Це може бути, приміром, ходьба, але як мінімум 10 тисяч кроків на день у максимально інтенсив­ному для цієї жінки темпі. Це до­зволить підвищити енергетичний обмін. Якщо просто «йти й ми­луватися зорями», ефекту це не дасть.

Ведення щоденника арте­ріального тиску (вранці й увече­рі). Це мотивує та дисциплінує.

Правильне харчування. Дієта – слово, яке дратує і за­смучує жінок: «Якщо лікар радить сісти на дієту, значить, я товста та неприваблива». «Рахувати слід не калорії, а нутрієнти», – каже Любов Соколова. Тобто менше вуглеводів, але більше білків.

Як харчуватися, щоб не по­гладшати тим, хто працює в нічні зміни?

«Як ендокринолог, я не реко­мендую їсти вночі. Проте розу­мію, що професійна діяльність може змінювати циркадні ритми й людина змушена буде їсти вно­чі, бо вдень буде спати. Отже, це повинні бути продукти, які не міс­тять вуглеводів. Це можуть бути:

  • бобові;
  • листова зелень;
  • капуста;
  • шматок м’яса або риби.

Без хліба, каш і, на жаль, без фруктів. Не треба стимулювати глюконеогенез (він і так буде від­буватися, оскільки організм не спить) та провокувати подальшу інсулінорезистентність».

Про предіабет та діабет

Під час переходу в менопаузу в організмі жінок відбуваються метаболічні та біохімічні зміни, які супроводжуються збільшенням ризику розвитку цукрового діабе­ту 2-го типу. Цукровий діабет є од­ним із найбільших факторів ризи­ку виникнення серцево-судинних захворювань, пов’язаних зі смер­тю у жінок, ніж у чоловіків, і його поширеність суттєво пов’язана з менопаузою.

Частота діабету в Європі – 7,8%. Це – за розрахунками, а не по факту, адже скринінг і в євро­пейських країнах не є доскона­лим. В Україні частка виявлених хворих становить 2,9% від загаль­ної кількості населення. Проте реальна цифра, за інформацією керівниці відділу діабетології Ін­ституту ендокринології та обмі­ну речовин, – у 2-2,5 раза вища. Більшість пацієнтів – це чоловіки та жінки, які страждають на ожи­ріння або жінки з постменопау­зальним метаболічним синдро­мом. Дебюти цукрового діабету якраз і відбуваються у віці 45+. «Тому такі хворі повинні перебува­ти якщо не під наглядом ендокри­нолога, то під наглядом сімейного лікаря точно», – підкреслює Лю­бов Соколова.

За даними метааналізу, ризик розвитку раку молочної залози при діабеті збільшується на 23%. При діабеті менопауза настає ра­ніше на 2,5 року.

Предіабет – не діагноз. Він не шифрується за МКХ-10 (Між­народним класифікатором хво­роб та проблем, пов’язаних зі здоров’ям). Це – зворотний стан, який, втім, повинен насторожити, оскільки людина перебуває фак­тично за крок до розвитку цукро­вого діабету 2-го типу.

На предіабет вказує рівень глюкози в крові натще більш як 5,6 ммоль/л. Якщо показник «до­біг» до 7,0 ммоль/л, то це вже цу­кровий діабет. Потрібно зробити тест толерантності до вуглеводів. Якщо через 2 години після наван­таження глюкозою результат буде 11,1 ммоль/л, то це діабет, і його треба лікувати.

Можна здати аналіз на гліко­ваний гемоглобін. Це – простіше обстеження, хоч і трохи дорожче. Якщо глікований гемоглобін пере­вищує 6,5%, тоді теж діагносту­ється цукровий діабет і признача­ється лікування.

«Удар», який завдає COVID-19 по підшлунковій

Вилікувати COVID-19 в гостро­му періоді – не означає вилікува­тися від коронавірусної інфекції. Оскільки коронавірус є тропним до нервової системи, після пере­несеної хвороби пацієнтки нерід­ко звертаються до лікарів зі скар­гами на вазомоторні симптоми, такі, як тремтіння верхніх кінці­вок, легке запаморочення й зни­ження концентрації уваги. Проте коронавірус тропний також до підшлункової залози та сприяє “розквіту” порушень вуглевод­ного обміну навіть у тих, у кого до хвороби був “тліючий” стан. “На це додатково нашаровується терапія кортикостероїдами, яка також провокує розвиток цукро­вого діабету”, – зазначає Віра Пирогова.

«Можливо, якби не COVID-19, у цієї жінки ніколи б не виникли ці порушення, і вона б не прийшла до лікаря з предіабетом. Лікарі сво­єю чергою обов’язково повинні поцікавитися наявністю COVID-19 у пацієнтки в анамнезі. Якщо таке захворювання в анамнезі було, то це вплине і на тактику діагности­ки, і на тактику лікування», – додає її колега Любов Соколова.

Як часто потрібно перевіряти рівень глюкози натще

«Якщо людині «стукнуло» 45 і більше, навіть за відсутності фак­торів ризику (ожиріння, синдрому полікістозних яєчників тощо), на­віть якщо така людина виглядає соматично здоровою, повинна хоча б раз на три роки (а це не так вже й багато) проходити таке об­стеження», – зазначає фахівчиня з ендокринології.

Якщо будуть:

  • скарги, які наштовхнуть на думку, що це можуть бути пору­шення вуглеводного обміну;
  • набір ваги;
  • артеріальна гіпертензія;
  • дисліпідемія (порушення ба­лансу ліпопротеїнів крові. – Авт.);
  • серцево-судинні захворю­вання;
  • якщо в анамнезі був синдром полікістозних яєчників або геста­ційний цукровий діабет (набутий у матері під час вагітності. – Авт.), це – стан предіабету. У таких ви­падках рівень глюкози необхідно перевіряти раз на рік.

Лікарка нагадує: кожна жінка елегантного віку мусить перебу­вати під наглядом сімейного ліка­ря, який розкаже їй, як залишати­ся здоровою в наступні 20 років. А українська жінка половину життя перебуває в періоді менопаузи.

Схожі новини

Популярне за добу

Популярне за тиждень