Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Ситуації, в яких наші буденні слова змушують інших почуватися гірше

Подивимось, як це відбувається, на прикладах

Для нас звично, що можна поскаржитись друзям на застуду чи взяти лікарняний через харчове отруєння. Але пояснити негаразди із психічним здоров’ям і потурбуватися про себе належним чином буває набагато складніше. Або навіть соромно. Через це життя людини значно ускладнюється, а видужання затягується.

Часто так трапляється через наші слова та дії у певних ситуаціях, на які ми можемо не надто звернути увагу. Подивимось, як це відбувається, на прикладах.

Ситуація перша: навішування ярликів

Дві подруги зустрілися після роботи. Одна з них емоційно роз­повідає про те, як минув день: “Директорка знову кричала і сварилась, я просто вже не можу з нею спілкуватися. В неї точно якісь психічні проблеми”. Тут ідеться про те, що керівниця на­шої героїні поводилася агресив­но. У них стався конфлікт, вони не змогли знайти спільну мову, або ж дівчині просто не подобається директорка. Проте не варто відразу робити висновки про її психічне здоров’я.

Уявімо, що інша дівчина, яка почула такий коментар від сво­єї подруги, сама переживати­ме певні труднощі з психічним здоров’ям. Їй буде набагато складніше поділитися з подру­гою й попросити підтримки. Адже вона вже почула, що подруга має упередження: люди із проблема­ми психічного здоров’я – агре­сивні, з ними неможливо спілку­ватися. Насправді ж люди дуже часто проживають складнощі із психічним здоров’ям всередині. І ми можемо не помітити цього з поведінки людини, вона просто почуватиметься погано.

Ситуація друга: твоя проблема несправжня

Двоє колег зустрілися на кухні, і один каже іншому, що змушений був взяти лікарняний через клініч­ну депресію. Колега відповідає: “Ой, а так можна? У мене теж минулого тижня такий депресняк був, зовсім не хотілося йти на ро­боту – погода відстій, ще й клі­єнти дратують. Треба було і собі лікарняний взяти!”.

Багато людей використовують слово «депресія» як синонім по­ганого настрою і не сприймають серйозно, коли мова справді про хворобу. У цьому випадку хлопець прирівняв клінічне захворювання колеги, через яке той потребував лікування, зі своїм небажанням не йти на роботу через погану по­году. І показав, що ставиться до його досвіду несерйозно. Та ще й натякнув, що той зловживає лікар­няним, щоб не робити неприємну роботу. Часто таке ставлення стає причиною дискримінації людини на роботі: коли інформація про проблеми з психічним здоров’ям трактується керівником чи коле­гами як ознака непрофесійності.

Однак депресія не залежить від зовнішніх умов: людина не може просто почекати, поки вийде со­нечко. Це внутрішній стан, і часом дуже важкий – із яким вона не може впоратись самостійно. Так само, як без лікування не впора­ється з пневмонією чи виразкою шлунка. Тому доречніше з боку товариша було б поцікавитися, чи його колега зараз почувається вже достатньо добре, і виявити співчуття. Так само некоректно буде порадити людині, яка має розлад психічного здоров’я, про­сто зібратися, відволіктися або змінити своє ставлення до обста­вин. Адже в цьому випадку люди­на не вирішує, як їй почуватися.

Ситуація третя: у всіх все так само, як у мене

Дві молоді мами розмовляють на дитячому майданчику. Одна розповідає, що вже кілька міся­ців лікується від післяпологової депресії і досі повністю не почу­вається добре. Інша відповідає: “Ой, а я коли народила – в мене не було часу на жодні депресії! Ти просто звикла жити для себе, а треба думати більше про дитину Материнство – це радість!”.

Те, що у вас з іншою людиною є схожий досвід, не означає, що ви будете почуватися однаково. Є багато факторів, які впливають на наше психічне здоров’я і те, як ми будемо проживати одну й ту ж ситуацію. Нам може здаватися, що таким чином ми допомагаємо людині – допомагаємо побачити позитивний бік ситуації. Проте насправді такі слова не сприйма­ються як підтримка, а лише як по­вчання чи звинувачення самої лю­дини у її проблемах зі здоров’ям. У цій ситуації молода мама могла очікувати підтримки від жінки, що перебуває у схожих обставинах. Доречно було б сказати щось на зразок: «З малюком справді буває непросто, але я бачу, як ти добре справляєшся. Мені дуже шкода, що ти почуваєшся погано, адже ти хороша мама. Сподіваюсь, ти скоро з цим упораєшся, зможеш насолоджуватись материнством».

Не ігноруй прохання близь­кої людини, друга чи знайомого про допомогу, коли він чи вона у пригніченому стані. Часто ми не сприймаємо таке прохання, бо думаємо, що людина просто прагне привернути до себе ува­гу. Тим самим ми применшуємо значущість почуттів іншої людини і погіршуємо її самопочуття. Ду­майте про те, що прохання про допомогу – це вияв сили і реаль­ний сигнал про те, що людині по­трібно підтримка.

Ситуація четверта: хочу знати всі деталі

Ваш колега не може взяти участі у корпоративній події, тому що потрапив у лікарню з нервовим зривом. Інша колега коментує: “Ой, так дивно, ніколи не подума­ла б, що він сильно нервував. Я навіть у нього запитувала, як йому вдається бути таким спокійним. Та й він завжди казав, що в нього все нормально. Міг би й поділити­ся, хіба ми б не зрозуміли?”.

У цій ситуації жінку обурило те, що колега не поділився з нею тим станом, який переживає. Од­нак важливо приймати та визна­вати право людини не ділитися з вами своїми переживаннями. Не змушуйте людину відкритися вам. Якщо справді хочете допомогти – будьте терплячі і зачекайте, поки людина буде готова вам відкрити­ся. Коли відкриється – спробуйте вислухати її без осуду та виявити підтримку. Якщо ви не знаєте, як правильно реагувати, вислухайте людину і запитайте, чим ви може­те їй допомогти.

Чому це важливо для нас усіх

Кожен і кожна з нас може сти­катися із проблемами з психічним здоров’ям. Тому всі ми зацікавле­ні у тому, щоби тема психічного здоров’я не була табуйована. І, говорячи про свої труднощі, лю­дина могла отримати підтримку і розуміння. Через брак відкритого спілкування про психічне здоров’я в Україні люди часто розуміють проблеми з ним лише як тяжкі розлади і хвороби. Тому ми може­мо свідомо чи несвідомо уперед­жено ставитися до людей, котрі почуваються недобре. І таким чином підштовхувати їх почувати­ся ще гірше, не визнаючи їхнього права на погане самопочуття. Ми можемо ставитися упередже­но і до самих себе та діяти щодо себе так само, як в описаних си­туаціях люди діяли щодо інших. А саме: знецінювати власні почуття. Списувати симптоми розладів та поганий настрій, звинувачувати себе у власному самопочутті і тим самим робити його ще гіршим.

Нінель Кузнецька.

Схожі новини