Як розпізнати хімічну атаку
Хімічна атака – це обстріл або ракетами, або снарядами, які вибухають і розбризкують отруйну речовину
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/456351/khimichna-ataka.jpg)
Є декілька критеріїв, за якими можна розпізнати хімічну атаку
Сигнал хімічної атаки
Він дуже схожий на сигнал повітряної тривоги, але це один короткий і один довгий гудок. Будуть сповіщення по телебаченню, радіо, іншими каналами, що відбулася хімічна атака.
Кожній хімічній атаці передуватиме обстріл. Снаряди, які вибухатимуть, не будуть спричиняти якихось серйозних руйнувань. Це будуть глухі вибухи снарядів, тому що їхня головна мета не знищити будівлю, людей, а розбризкати отруйну речовину.
Масова швидка загибель дрібних тварин (птахів, комах). Ці тварини мають дуже малу масу тіла і першими дуже швидко гинуть.
Масовий вияв симптомів ураження фосфоро-органічними, тобто нервово-паралітичними речовинами. По-перше, це міоз, коли у людей спостерігається значне звуження зіниць. Це є основним першим симптомом ураження фосфоро-органічними речовинами. По-друге, це посмикування м’язів. Там, куди потрапили навіть найдрібніші, мікроскопічні крапельки отруйної речовини, буде сіпатися м’яз на відкритих ділянках тіла. За легкого ураження можуть бути слабкість, нудота, блювота, сльозотеча, слинотеча та рясне потовиділення. Якщо ураження сильне, то це втрата свідомості, судоми, конвульсії, параліч і, власне, смерть.
Якщо людина потрапила без засобів захисту під ураження, то жодних шансів немає, тому що смерть настає буквально за кілька хвилин. Людина втрачає свідомість менше ніж за хвилину. Тут вдіяти нічого не вдасться.
Проте у хімічної зброї є так звані зони ураження. Чим далі від епіцентру, тим меншої концентрації будуть отруйні речовини і тим більше у людини шансів вижити.
У людини буде більше шансів вижити, чим коротший час вона контактує з отруйними речовинами.
Як захиститися від дії отруйних речовин?
Якщо є протигаз, це додасть дуже багато балів до виживання. Втім, у будь-якому разі, якщо застав сигнал тривоги про хімічну атаку у місті, то насамперед треба знайти укриття. В ідеалі – це спеціалізоване бомбосховище, яке має системи фільтрації, або станція метро, адже вони непогано ізольовані від зовнішнього середовища.
Якщо такого немає, то досить ефективним сховищем може стати квартира. Особливо, якщо вона оснащена металопластиковими вікнами. Причому, чим вищий поверх, тим краще. Нервово-паралітичні речовини важчі за повітря, тобто розповсюджуватимуться біля землі. Коли ви перебуваєте у квартирі, то її треба максимально герметизувати – закрити щільно вікна, двері, заклеїти всі шпарини, закрити вентиляційні отвори, щоб максимально знизити циркуляцію повітря. Звісно, не використовувати жодних кондиціонерів.
Якщо хімічна тривога чи атака застала на вулиці, то одяг може бути заражений мікроскопічними краплями цієї речовини. Повернувшись з вулиці, цей одяг треба залишити за межами квартири, подалі від входу. Ті ділянки тіла, які контактували з довкіллям, треба ретельно вимити з милом у великій кількості води.
Якщо атака застала на відкритій місцевості, то будь-яке приміщення все одно буде кращим захистом, ніж відкрита місцевість. Під час вибуху таких боєприпасів утворюється аерозоль, і він поширюватиметься повітрям як мікротуман.
Якщо ви в автомобілі, то можна просто щільно закрити вікна, звісно, не користуватися жодним кондиціонером намагатися якомога швидше покинути зону ураження.
Нервово-паралітичні речовини можуть вражати як через контакт зі шкірою, так і вдихання випарів цих речовин. Респіратори і марлеві пов’язки ніяк не захищають. Марлева пов’язка з розчином соди теоретично додасть якогось захисту.
Це легкі речовини. Вони можуть досить швидко випаруватися, якщо дуже спекотно, але в такому разі вони мають досить сильну вражаючу дію, бо буде дуже велика щільність випарів, а тому ураження через органи дихання буде максимальне.
Шкідливим повітря буде від декількох годин до декількох навіть місяців, якщо атака взимку. Найбільше треба уникати контакту з якимись краплями, які осіли на предметах.
Перша допомога у випадку ураження білим фосфором:
- не торкайтеся руками частинок фосфору на шкірі або на одязі;
- рясно полийте або змочіть водою шкіру та одяг там, де є краплі фосфору;
- одяг краще знімати просто у воді або рясно поливати уражені ділянки водою.
У воді фосфор не горить;
- рану потрібно обробити содовим розчином: на 1 склянку води додати 1 ч. ложку соди;
- на рану бажано також накласти вологу пов’язку, змочену содовим розчином.
У жодному разі не використовуйте вату і перекис водню;
- якщо людина, яка зазнала фосфорних опіків, перебуває у свідомості, їй потрібно дати знеболювальні та заспокійливі засоби;
- під час горіння фосфор також виділяє отруйні випари. Для виведення токсичних речовин з організму потрібно вжити сорбент. Пийте багато води, можна вживати молоко та лужну негазовану воду.
За хімічної атаки хлором чи аміаком треба мати під рукою розчини соди й оцту.
Розчиніть у двох півлітрових пляшечках у воді по ложці соди і лимонної кислоти. На 0,5 літра води – 1 ст. ложка соди/лимонної кислоти.
Содовий розчин підпишіть маркером “Хлор”, вкажіть стрілочку вверх, тобто коли почуєте запах хлору, потрібно намочити марлю, шарф, хустку з натуральної тканини чи носовичок і йти якомога вище догори.
Пляшечку з розчиненою у воді лимонною кислотою підпишіть маркером “Аміак”, намалюйте стрілочку донизу! Тобто, відчувши запах аміаку, змочуєте тканину цим розчином (добре, якщо є окуляри чи маска для плавання), і негайно тікаєте донизу, у підвал, лягаєте на підлогу...
Стрілочки малюєте для того, щоб не думати, куди бігти, що і чим змочувати! Підготуйте все, нехай краще не знадобиться, але й не шукатимете, коли все під руками!
Йод та йодні таблетки п’ють за радіаційного забруднення.
Читайте також: В очікуванні ядерної війни європейці та американці у паніці змітають з аптек препарати йоду