«Почистити» судини від атеросклеротичних бляшок неможливо»

«Серце — наш друг, який піклується про нас 24 години на добу 365 днів на рік, роблячи наше життя можливим. Тож мусимо піклуватися про нього навзаєм», — каже лікар-кардіолог вищої категорії з досвідом роботи понад 20 років Анна Солощенко. Розмова на тему «Життя без інфарктів: кроки до здорового серця» транслювалася на фейсбук-сторінці Центру громадського здоров`я.

«Спочатку погані новини. Біль­шість людей у розвинутих країнах помирає від серцево-судинних захворювань. При цьому перше місце у структурі інвалідності й смертності займають інфаркти та інсульти. Ймовірність інфаркту або інсульту залежить від спадко­вості, способу життя, показників тиску, глюкози крові, холестерину та багатьох інших факторів.

Перейдімо до хороших новин.

1) Ніколи не буває запізно. Найкращий день для початку про­філактики — сьогодні.

2) 80% випадкам інфарктів та інсультів можна запобігти за до­помогою вчасно розпочатої про­філактики.

3) Сучасні ліки для профілак­тики вже давно не відповідають прислів’ю «одне лічать, інше ка­лічать». Навпаки, вони чинять ор­ганопротекторну дію", — запевняє лікарка.

— Розкажіть, будь ласка, про найпоширеніші міфи, які сто­суються здоров’я і в які люди продовжують вірити.

• «Судини можна «почистити». Не існує диво-ліків, які б могли «почистити» судини, у котрих уже відклався холестерин і утворила­ся атеросклеротична бляшка. Під наглядом досвідченого лікаря, за допомогою певних препаратів і корекції способу життя ви можете зупинити цей процес або макси­мально його сповільнити, проте не зробити судини знову чисти­ми. Тому найкраще починати про­філактику, коли атеросклерозу ще немає;
• «у старшому віці вже небез­печно кидати курити, починати займатися спортом тощо». Це — не так;
• «є вікові норми тиску, пульсу, холестерину». Часто чую від па­цієнтів: «Для мого віку 140/90 мм рт. ст. — це нормальний тиск» або «це — нормальний рівень глюко­зи» чи «нормальний холестерин». Але якщо у молодому віці судини ще якось можуть певний час ви­тримувати підвищення цих показ­ників, то у старшому, похилому і навіть середньому можуть з цим завданням і не впоратися;
• «у мене підвищений тиск, але я чудово при цьому почува­юся. При нижчому мені погано». Судини головного мозку — великі «консерватори». Вони звикають до того тиску, який є найчастіше. Якщо людина тривалий час хо­дить з підвищеним тиском, вона до нього звикає і справді чудово при цьому почувається. Але це не означає, що у такої людини не трапиться інфаркт чи інсульт. Тож не важливо, як почуваєтеся, — по­казники тиску необхідно завжди утримувати на позначці 130/80 мм рт. ст. або нижче.

— Які найпоширеніші причи­ни інфарктів та інсультів?

— На перше місце я б постави­ла куріння. Не треба себе заспо­коювати, що «я курю мало — одну цигарку на тиждень». Це не має значення. Навіть одна цигарка на тиждень наближає вас до інфарк­ту або інсульту, оскільки ушкоджує судинки, в яких починають відкла­датися бляшки.

Також факторами ризику є:

• малорухливий спосіб життя;
• неправильне харчування;
• підвищення глюкози крові (>5,6 ммоль/л);
• підвищення загального (>5 ммоль/л) та «поганого» холесте­рину, тобто ліпопротеїдів низької густини (>2,5 ммоль/л). Ліпідо­граму можна виконати у будь-якій лабораторії (кров з вени береться натще);
• підвищення артеріального тиску понад 130/80 мм рт. ст.

— Чого ми не знаємо про ін­сульт та інфаркт?

— 1) Профілактикою інсультів займаються кардіологи. Коли у людини, на жаль, вже стався ін­сульт, — неврологи.

2) Левову частку інсультів ви­кликає миготлива аритмія. Дуже багато людей за постійної або проксимальної (тієї, яка виникає періодично) форми миготливої аритмії приймають аспірин і дума­ють, що вони захищені від інфарк­ту-інсульту. Але аспірин у цьому випадку не працює.

3) Що робити, якщо у вас — гі­пертонічний криз і ви очікуєте на «швидку»? Звичайно, люди на­магаються знизити тиск якимось підручними засобами. Але тиск не можна знижувати різко (більш ніж на 40 мм рт. ст.), оскільки це може призвести до інсульту.

4) Причиною інфаркту найчас­тіше є атеросклеротична бляшка, яка виростає у коронарних суди­нах (тих, по яких кров тече до на­шого серцевого м’яза).

— Яка профілактика інфарк­тів та інсультів є найбільш ді­євою?

1) Своєчасне звернення до кардіолога. Завжди кажу про це своїм пацієнтам і пишу у своєму блозі, що звертатися до кардіоло­га треба не тоді, коли вже є якісь скарги (звичайно, коли є скарги, тоді треба якнайшвидше при­йти до кардіолога), а тоді, коли симптомів ще немає. Якщо вам 35 або більше років, потрібно піти до досвідченого, профілактично орієнтованого кардіолога, щоб оцінити свої ризики, перевірити, чи є фактори, про які ми говори­ли, які у майбутньому можуть при­звести до інфаркту чи інсульту, та скоригувати їх або за допомогою правильного способу життя, або, крім здорового способу життя, за допомогою профілактичних пре­паратів.

2) Правильне харчування.

3) Регулярні фізичні наван­таження. Пацієнти мене часто запитують, як правильно роз­рахувати інтенсивність фізичних навантажень, щоб не нашкоди­ти і водночас допомогти собі. Це дуже просто зробити за до­помогою пульсометра або фіт­нес-браслета. Коли займаєтеся спортом, варто орієнтуватися на пульс. Спочатку потрібно роз­рахувати максимальний пульс за формулою «220 мінус вік». Але під час тренувань досягати такого високого пульсу не потрібно — він може знадобитися нам лише у критичних ситуаціях, коли потріб­но рятувати своє життя. Під час тренувань пульс потрібно трима­ти у діапазоні від 60 до 75% від максимального.

4) Тиск нижчий, ніж 130/80 мм рт. ст.

5) Загальний холестерин <5 ммоль/л, ліпопротеїди низької густини <2,5 та тригліцериди <1,7.

6) Глюкоза <5,6 ммоль/л.

На жаль, ще є такі лікарі, до яких можна прийти і сказати, що «мене ще нічого не турбує», а лі­кар запитає у відповідь: «Тоді чого ви до мене прийшли?». Таких із кожним роком менше. Сьогодні лікарі орієнтуються на профілак­тичну медицину. Що призначить досвідчений кардіолог, аби оці­нити, чи можете ви захворіти на інфаркт чи інсульт і наскільки ви­соким є у вас цей ризик? Ліпідо­граму. Цей аналіз складається з кількох показників:

• загального холестерину;
• «корисних» жирів (ліпопро­теїдів високої густини). Якщо їх багато, це добре, бо це означає, що судини захищені від уражень. Якщо достатньо, не потрібно приймати біологічних добавок, які містять омега-3, а краще їсти більше морської риби та зага­лом дотримуватися середземно­морської дієти, яка довела свою ефективність у профілактиці ін­фарктів, інсультів і раптової сер­цевої смерті;
• «шкідливих» жирів (ліпопро­теїдів низької густини, ліпопроте­їдів дуже низької густини і триглі­церидів);
• співвідношення «поганих» та «хороших» жирів (індексу атеро­генності). Якщо він не у порядку, це також буде вказувати на ризик атеросклерозу.

— Звідки взагалі береться холестерин у крові?

— 20% потрапляє у наш орга­нізм з їжі. Найбільше його міс­титься у виготовлених промисло­во та придбаних у супермаркеті продуктах: ковбасах, копченос­тях, жирному м’ясі, майонезі. Проте не всі продукти тваринного походження є шкідливими. Може­те дозволити собі на тиждень 1−2 ст. л. хорошого вершкового масла жирністю 82% і вище та 8 яєць. Завжди користуйтеся правилом «1:3». Якщо поклали на тарілку 100 г тваринної їжі, покладіть по­ряд 300 г рослинної. Вона зба­гачена клітковиною і наче губка втягне зайвий холестерин у ки­шечнику.

80% холестерину виробляє пе­чінка. Це — її нормальна функція. Але іноді (тут спрацьовує фактор спадковості) печінка виробляє надлишок холестерину. Такі люди мають високий ризик інфаркту та інсульту. Тому не всі гіперліпідемії можна коригувати харчуванням. Якщо ваш холестерин підвище­ний на 20%, обговоріть із лікарем дієту. Якщо більше, на жаль, ско­ригувати це можна буде лише ме­дикаментозно.

— Як дізнатися, чи є вже ате­росклероз?

— Раджу піти двома шляха­ми. Перший — найбільш простий. Можете зробити доплер (УЗД) судин шиї і подивитися, чи є вже атеросклеротична бляшечка або бляшечки (лікар опише їх локалі­зацію та розмір, ступінь звуження просвіту судин), початкові прояви атеросклерозу або ж «чисті» су­дини (ознаки атеросклерозу від­сутні).

У третьому випадку час розпо­чати профілактику, і найчастіше це буде немедикаментозна про­філактика: правильне харчування, спорт, відмова від куріння, нор­малізація маси тіла (індекс маси тіла, тобто співвідношення зросту до ваги повинен становити <25) і об’єму талії: у жінок вона має бути меншою, ніж 80 см, у чоловіків — меншою, ніж 94 см. На цьому ета­пі цього буде достатньо, щоб за­побігти інфаркту та інсульту.

У другому випадку, коли лікар уже побачив місце під майбутню бляшку (є початкові формування), то може бути варіант як медика­ментозної, так і немедикаментоз­ної профілактики.

У першому доведеться при­ймати медикаменти. Здоровий спосіб життя також допоможе, але без медикаментів вже не обійтися. Люди, які мають атеро­склеротичні бляшки, повинні по­стійно приймати аспірин і статини — препарати для зниження рівня холестерину.

Якщо пацієнт уже має певні скарги з боку серцево-судинної системи (задишку, відчуття стис­нення, печіння за грудиною під час фізичного навантаження), то краще пройти обстеження, які по­кажуть, чи є вже бляшки у коро­нарних судинах — проби з фізич­ним навантаженням. Ви крутите педалі велосипеда або йдете по біговій дорожці. Одночасно лікар записує електрокардіограму, ви­мірює тиск і рахує пульс. Після цього дослідження з вірогідністю 95% лікар зможе сказати, є вже атеросклероз і проблеми з коро­нарними судинами чи ще немає.

Читайте також: Із лікарні виписали першу дитину, якій пересадили серце в Україні