Майже сто років тому третій символ Дрогобича «народився»
Не лише видобуток солі, який у Дрогобичі розпочався ще в княжі часи та викликане через кілька століть промисловою переробкою нафти економічне піднесення, відіграв вирішальну роль у становленні та розвитку розташованого у передгір’ї Карпат міста, де станом на сьогодні близько 98 тис. людей проживає
Це дозволяє Дрогобичу за показником чисельності посідати 45 місце в Україні. Третім символом, з яким зазвичай асоціюються теперішні досягнення дрогобицької громади — це завершення будівництва водогону «Уріж-Дрогобич»
Що про 10 травня 1931 року відомо?
10 травня 1931 року … Так давно це було, що мало хто вже пам’ятає та знає. Але саме з призабутого, а для сьогоднішнього покоління молодих людей, мабуть, невідомого дня, для дрогобичан розпочався відлік нової доби, стартувало життя за новим цивілізаційним стандартом — із централізованим водопостачанням та каналізуванням. Ця довгоочікувана подія, як було наголошено на недавніх урочистих зборах колективу КП «Дрогобичводоканал» з нагоди Дня підприємства, який тут, як неважко здогадатись, відзначають саме 10 травня, цілий Дрогобицький регіон упродовж останніх років цілодобово забезпечує водою, стала наслідком багатолітньої підготовчої роботи за участі багатьох державних та інших інституцій, посадовців магістрату. Дотепер привертає увагу виконана майже сто років тому робота, змушує поважати та поіменно пам’ятати всіх тих посадовців, інженерів та проєктантів, які мали стосунок до створення, без перебільшення сказати, дива, яким на той час вважався водогін. Достатньо сказати, що кошторисна вартість його будівництва становила 4 млн злотих. Ці кошти місто отримало на пільгових умовах.
Автором проєкту, як зазначено в архівних матеріалах, був комісар Львова, професор Отто Надільські. Водозабори були сконструйовані за допомогою 5 студень на зразок краківських аналогів глибиною 15 метрів кожна. Труби, з яких складався водопровід, мали різні діаметри — від 30 до 300 міліметрів. Успішна реалізація «глобального» для міста проєкту вже тоді, у 1932 році, дозволила забезпечити споживачів цілодобовим водопостачанням. Зрозуміло, що не всі в місті люди мали підведене до своїх помешкань централізоване водопостачання.
Хто воду мав — до еліти належав
Багато ще роботи належало зробити. Десятиліття знадобились, щоб належну водомережу розбудувати. Тому не дивно, що ті, хто із самого початку експлуатації водогону «Уріж-Дрогобич» мав підведену до власних помешкань воду, вважались свого роду елітою. Погано, коли існує дефіцит на послугу. Так не повинно бути, бо від цього потерпають люди. Колись і в Дрогобичі були такі часи. Сьогоднішні ж у КП «Дрогобичводоканал», який упродовж останніх 92 років, відколи запрацював водогін «Уріж-Дрогобич», з маленької водопровідної дільниці, яка складалась із близько 20 осіб, збільшився до одного із найбільших в регіоні виробничих колективів, на балансі перебуває не лише Урізький водозабір та водогін, а й збудований кілька десятиліть тому на території Стрийського району водозабір у Гірному. Близько 300 осіб працюють на підприємстві. Новий же об’єкт складається з цілого комплексу необхідних для видобутку якісної питної води споруд. Звідси до Дрогобича кілька десятиліть тому проклали новий водогін. Його проєктна потужність у кілька разів переважає можливості Урізької водяної «труби».
Вищої якості, артезіанським способом видобута
Не всі споживачі КП «Дрогобичводоканал» знають про це, але вода, яка до них сьогодні надходить з Гірного, як наголосив у розмові з нами начальник КП «Дрогобичводоканал» Роман Шагала, подається не з самої річки Стрий, а видобувається артезіанським способом із розташованих по сусідству з річкою водоносних горизонтів. Як свідчать щоденні аналізи, вона — одна з найякісніших в Україні, придатна для пиття. Щоб тримати «планку», бути здатним вчасно реагувати на виклики, водоканалу необхідні інвестиції. А де їх взяти, якщо не всі споживачі вчасно розраховуються за отримані від підприємства послуги? Станом на сьогодні КП «Дрогобичводоканал» заборгували близько 30 млн грн.
Свій фронт надійно тримають
… Про все це було сказано на згадуваних урочистих зборах з нагоди
