Щойно людина починала йти колодою, лунала автоматна черга — мертві тіла падали вниз

Здається, в урочищі Сосонки неподалік Рівного й досі чути пронизливі крики приречених до страти, лунають автоматні
черги… 77 років тому тут відбулася одна з найбільших трагедій періоду Другої світової війни. На цьому місці стратили близько 20 тисяч євреїв.

Згідно з архівними даними на початку 40-х на Рівненщині жило понад 93 тисячі євреїв. Майже половина жителів обласного центру теж були євреями. 5 листопада 1941 року у Рівному розклеїли накази, щоб особи єврейської національності, які не мають спеціального посвідчення з місця роботи, з’явилися наступного ранку у зазначеному місці. Наказувалося прийти зі всіма членами родини. Людям дозволили взяти речі першої необхідності та харчів на три дні. Тож люди і гадки не мали, що йдуть на смерть. Думали, їх відправлять до табору. У злощасний день у місті оголосили надзвичайний стан, не євреям заборонили виходити
на вулиці.

Страшні події рівнянка Соломона Кусман згадувала так: «Ранок 6 листопада був похмурим. Падав мокрий сніг, збиралися люди. Старих, калік і дітей родичі вели попід руки. Матері на руках несли немовлят. З лікарень і клінік на ношах везли важкохворих. Привели навіть жінку, яка народила в цю ніч дитину. Тисячі людей зібралися на площі, о десятій годині ранку їх оточила німецька жандармерія. Присутнім наказали залишити речі. Потік людей рушив центральними вулицями міста. Серед натовпу йшов у білому халаті й відомий лікар Коган. Його забрали з операційної».

У Сосонках людей партіями виводили з гурту й підводили до викопаних ям. Змушували роздягнутися та голими йти по колодах, кинутих через яму. Щойно людина починала йти колодою, лунала автоматна черга — мертві тіла падали вниз. Бувало, людям стріляли у потилицю, змушували бігти й вбивали на ходу… Сміливіші зважувалися тікати, проте прорватися крізь ланцюг охорони було неможливо. Якщо ж втікала ціла група — німці кидали в них гранатою.

Протягом двох днів далеко за межами Рівного чулися розпачливі крики тих, кого прирекли на смерть. Тут розстріляли близько 21 тисячі євреїв.

Після цієї жорстокої страти у Рівному залишилося приблизно 5 тисяч євреїв. Втім, і їхня доля була вирішеною. Наприкінці січня 1942 року гебткомісар видав розпорядження, згідно з яким усіх євреїв переселяли до гетто. Для цієї потреби у місті виділили окрему територію. Втім, табір проіснував недовго. У липні цього ж року, пізно ввечері, до гетто увірвалися українські поліцаї під керівництвом есесівців. Розгромивши поселення, погнали євреїв до вокзалу, де вже чекав товарний поїзд. Двома ешелонами людей повезли на місце страти — у ліс неподалік Костополя. Подібна доля спіткала й інші гетто на Рівненщині. Згідно з офіційними даними, протягом 1941−1942 років в області вбили понад 107 тисяч євреїв.