У місті Лева народились кінодіви та жінка, яка винайшла wi-fi

Вони — відомі на весь світ, але у рідному місті їх не знають…

Львів завжди славився смачною кавою, вишуканими архітектурою та культурою, а також — жінками особливої вдачі та вроди. Навіть у важкі воєнні часи, коли єдиним покликанням представниці чарівної статі вважали кухню та виховання дітей, місцеві пані примудрялися досягати неабияких висот. Про них знають у всьому світі, але, на жаль, не у рідному місті. Нещодавно вийшла книга «Львів. Пані. Панянки», в якій сучасна письменниця Ніка Нікалео та її співавторки розповідають про львів’янок з незвичайною долею, які залишили помітний слід в історії.

Книга посіла третє місце у топі продажів на «Книжковому Арсеналі». Її писали авторки Львівського жіночого літературного клубу під керівництвом

Вероніки Нікалео. Письменниця зазначає, що ідея виникнення видання — доволі містична. Минулого року презентували фотопроект «Величні жінки крізь століття». Після цього вирішили розповісти про панянок, які змогли реалізувати свої таланти всупереч тогочасним законам і важким умовам. Це — справжній виклик суспільству. Пані Ніка наголошує: якщо у наш час жінки мають можливість займатися улюбленою справою та кар’єрою, то героїням книги доводилося за нього боротися. На думку авторів, історії знаменитих панянок мають надихнути сучасних представниць чарівної статі на нові звершення та досягнення, адже якщо це змогли їхні попередниці у минулому столітті, то сьогодні — гріх бути пасивною…

Кожна з цих історій — унікальна. Однак їх об’єднує те, що всі ці жінки спочатку були слабкими, проте знайшли у собі внутрішній ресурс, щоб стати сильними. Більшість із них були дочками священиків, а значить — освіченими. Мами мали можливість приділити своїм дочкам достатньо часу.

Здавна вважається, що львів’янкам притаманні особливий шарм та своєрідний гонор. На Галичині була своя, особлива методика виховання. Тож панянки завжди мали відмінні від східних українок амбіції та погляди на життя, особливо — інтелігентки. Героїні книги — революціонерки та бунтарки, що боронилися від законів світу, в якому жили, і, як наслідок, їхні здібності розквітали.

Кожна авторка обрала героїню, яка була їй ближчою, досконало вивчила її історію. Зізнаються, що почали навіть розмовляти на їхній манір, дехто пошив для себе тогочасний одяг. Олену Черніньку зацікавила мандрівниця, фоторепортер (у наш час її б назвали журналісткою та фотокореспондентом) Софія Яблонська. Молода дівчина примудрилася самостійно об’їздити мало не весь світ: робила фото, літературні нариси, літала літаками часів Екзюпері… Її чоловіком став французький посол у Китаї. Живучи там, жінка «українізувала» цілий район. Вона вирощувала мальви, готувала українські страви, навчила китайців варити борщ і доїти корову. Чоловіка Жана називала Іванком. Протягом усієї молодості Софія шукала рай по цілому світу й зробила висновок, що насправді він там, де родинний затишок, чоловік та діти…

Героїня Ніки Нікалео — Ірена Андерс (у дівоцтві Ірина Яросевич, артистичний псевдонім — Рената Богданська). Вона була польською естрадною співачкою, кіноакторкою, театральною дівою і… капітаном польської армії. Мало кому відомо, що її коріння — зі Львова. Жінка закінчила місцеву національну академію ім. Миколи Лисенка, тут зробила приголомшливу кар’єру, викладала… Ностальгія за нашим містом не давала

Ірені спокою усе подальше життя. Пані Ніка також навчалася у консерваторії, присвятила музичній освіті багато часу, тому світогляд Ірени їй близький. Також зазначає, що практично за всіма героїнями книги стоять «правильні» чоловіки, спираючись на яких, вони змогли досягти неабияких висот. Тобто кожній жінці важливо мати біля себе достойну «половинку», співпраця з якою допомагає розкрити та реалізувати здібності повною мірою…

Олена Степанів (псевдо — Степанівна) — український історик, географ, громадська та військова діячка. Вона — перша у світі жінка, офіційно зарахована на військову службу у званні офіцера. Окрилена коханням до свого Іванка, який був її ангелом-охоронцем у боях та походах, воювала нарівні з чоловіками, мужньо переносила випробування військового життя.

В оповіданні про найвидатнішу співачку тогочасного світу Соломію Крушельницьку привідкривається завіса її таємного листування з коханим — другом брата, майбутнім парохом Володимиром Лісницьким. Їхня любов була світлою та безмежною, однак Соломія обрала кар’єру співачки. Якби стала дружиною священика, це виявилося б неможливим…

Уславлена українська акторка Марія Заньковецька була безмежно закохана у директора та режисера Миколу Садовського. Через нього розлучилася з чоловіком, поїхала світ за очі. У глядачів складалося враження, що вона не грала, а жила на сцені, оскільки демонструвала свої справжні почуття. Особливо — під час вистави «Наталка Полтавка». Марія — однолюб, усе життя була вірна своєму обранцю. Микола зраджував їй, одружився з іншою, а вона — усе пробачала… Так вони сходилися та розходилися, але своє велике кохання ліцедійка пронесла через усе життя та втілила у неперевершеній сценічній грі.

Мало кому відомо, що голлівудська кінодіва Геді Ламар також має львівське коріння. Вона народилася 1914 року у Відні. Її батьком був банкір зі Львова. Відвідувала театральну школу та рано почала зніматися у кіно. У 18 років зіграла головну роль у скандальному фільмі «Екстаз». Вже під час зйомок з’ясувалося, що на екрані доведеться бігати оголеною і вдавати оргазм… Ганебний розголос налякав батьків, і вони наполягли на її шлюбі зі збройним магнатом Фрідріхом Мандлем. Але через декілька років вона втекла від нього заради кар’єри кіноакторки. Тоді ще декілька разів виходила заміж, стала зіркою екрана. А також разом із композитором Джорджем Антейлом винайшла методи розширення спектру зв’язку та стрибкоподібного перестроювання частоти, необхідні для безпровідного зв’язку від докомп’ютерної ери до наших днів (фактично винайшла wi-fi).

Цікава історія Ольги Рошкевич — першого кохання Івана Франка, яка не змогла піти проти волі батьків і вийшла заміж за нелюба. Але свого «вічного революціонера» кохала до самої смерті.

Дивує сміливий вчинок Клементини Авдикович. Залишившись вдовою з двома дітьми на руках, вона відкрила у Львові першу українську фабрику цукерок «Фортуна нова». Не побоялася, хоча спочатку ледве зводила кінці з кінцями. Але митрополит Андрей Шептицький допоміг, надавши приміщення на вул. Кордецького, та інвестував у підприємство величезні кошти. Його критикували за бізнес із жінкою, але він на це не зважав. Був переконаний, що сильні духом люди мають будувати економічно сильну країну.

У Львові жила та працювала перша випускниця університету та перша жінка-лікар в Австро-Угорщині та Україні — Софія Окуневська-Морачевська. Вона — учасниця феміністичного руху, стала доктором медицини, писала наукові статті, багатьох «витягала з того світу» навіть у надзвичайно важких випадках. Але, мов за іронією долі, померла на самоті від гнійного апендициту.

Автори видання переконані, що серед наших сучасниць — також чимало цікавих і визначних жінок. Їх та героїнь книги об’єднує притаманний усім представницям чарівної статі страх, і головне — вміння його подолати. А ще — бажання послужити не лише власній сім’ї, а й країні, любов до Львова та пізнання.