Передплата 2024 «Добрий господар»

«Покарали не стільки СРСР, як спортсменів, що не поїхали на Ігри...»

Через введення радянських військ в Афганістан США бойкотували Олімпійські ігри 1980 року. Радянське керівництво заборонило спортсменам виступати на Олімпіаді 1984 року в Лос-Анджелесі.

35 років тому, 19 липня 1980 року, у Москві стартували ХХІІ Олімпійські ігри, в яких взяли участь 5 тисяч 217 спортсменів з 80 країн світу. Зазвичай у кожних наступних Іграх кількість країн та спортсменів була все більшою й більшою. Однак до Москви спортсменів приїхало менше, ніж чотири роки тому у Монреаль (Канада)...

Вперше країна соцтабору приймала Олімпіаду

Рішення МОК про обрання Москви столицею Олімпіади прийняли 23 жовтня 1974 року. Вперше організацію проведення традиційного світового змагання спортсменів доручили країні соцтабору. Радянський уряд стахановськими темпами почав будувати спортивні об’єкти. У серпні 1979 року на нових аренах генеральною репетицією пройшла Спартакіада народів. Крім Москви, олімпійців готові були прийняти також Київ, Мінськ і Ленінград, де змагалися футбольні збірні. Все було готово, щоб прийняти десять тисяч спортсменів. А приїхало трохи більше ніж половина розрахованої кількості…

Не допустити повалення комуністичного режиму в Афганістані будь-якою ціною

У квітні 1979 року в Афганістані одночасно у всіх провінціях розпочалося повстання проти правлячого комуністичного режиму. У травні 1979 року прем’єр-міністр Хафізулла Амін почав жорстоко придушувати повстання. В’язниці були переповнені, але повстання наростало. Можна було чекати швидкого падіння комуністичного режиму в Афганістані. Радянський уряд занепокоївся таким розвитком подій. 

Участь радянських військ в афганському конфлікті призвела до падіння міжнародного престижу СРСР, його міжнародної ізоляції. Дії СРСР засуджували навіть деякі соціалістичні країни. Негативні наслідки війни в Афганістані відчували і в СРСР (людські і матеріальні втрати). Усвідомлення згубності політики СРСР щодо Афганістану почало приходити в період правління Андропова, але його смерть і пасивність дій керівників КПРС відтягнули розв’язання афганської проблеми. Зрушення почались аж з приходом до влади Горбачова. 

Війна війною, а спорт має тривати...

Був розпал «холодної» вій­ни. Американський президент Джиммі Картер давно шукав способів поставити противника (СРСР) на коліна. А тут і привід з’явився: радянські керівники у грудні 1979 року ввели війська в Афганістан. Картер заборонив своїм спортсменам виїзд до Москви. Його ідею підтримали ще 33 країни. Серед них — Албанія, Індонезія, Ізраїль, Китай, Туреччина та інші. Вимоги перенести Ігри в інше місто президент Міжнародного олімпійського комітету лорд Кілланін не підтримав. Він наголосив, що ці Ігри належать МОК, який уклав з Москвою контракт на їх проведення, і попросив піднятися вище всіх політичних, релігійних та расових проблем... 

Олімпійські ігри таки відбулися. Встановили чимало рекордів. Але за бортом олімпійського руху опинилося ціле покоління провідних спортсменів, які готувалися до змагань і могли стати олімпійськими чемпіонами та призерами.

Варто навести думку колишнього державного секретаря США, відомого дипломата Генрі Кіссінджера, який через літа признався: “Я виступав за бойкот і вважав, що Радянський Союз треба покарати за війну в Афганістані. Але коли ближче познайомився з атлетами і зрозумів, що для багатьох з них участь в Олімпійських іграх — головна мета життя, зрозумів, що ми були не праві. Покарали не стільки СРСР, як спортсменів, які не поїхали на Ігри”. 

Львівські спортсмени привезли з Москви три медалі. На своїй четвертій Олімпіаді п’ятиборець Павло Ледньов додав ще дві нагороди (золото і бронзу), а гімнаст Богдан Макуц здобув золото у складі команди. 

«До свіданья, наш ласковий Міша!»

Бойкот американців не дозволив дотриматися і традиційного церемоніалу: не було проведено передачі олімпійського прапора організаторам наступних Ігор і не виконано гімну США, країни, що приймала Ігри у 1984 році. Та на це не звернули особливої уваги, коли у небо під звуки пісні “До свіданья, наш ласковий Міша!” злетів популярний талісман Ігор ведмедик Мішка...

...Питання бойкоту Олімпійських ігор піднімалися у світі й раніше. Напередодні Ігор 1936 року у багатьох країнах пройшла хвиля протестів проти проведення їх у нацистській Німеччині. Але комісія МОК «не побачила» якихось порушень олімпійської хартії, і замість бойкоту на змагання приїхала рекордна кількість спортсменів. Нацистська адміністрація зробила все, щоб Олімпійські ігри за розмахом та рівнем організації перекрили всі попередні. Гітлер навіть не був проти участі в змаганнях атлетів єврейського походження.

Керівники африканських делегацій вимагали не допустити до Ігор 1976 року команду Нової Зеландії, регбісти якої провели матч з командою Південно-Африканської Республіки, у якій тоді панував апартеїд (офіційна політика расової дискримінації та пригноблення правлячих кіл ПАР проти чорношкірого населення і переселенців з Азії), і країна була викинута з олімпійського руху. МОК відмовився розглядати це прохання, і на знак протесту 28 країн Африки вже з Монреаля поїхали додому. Як виявилося пізніше, це був ще не наймасовіший бойкот Олімпійських ігор.

Відповіли на бойкот бойкотом

До Москви у 1980 році не приїхали представники 33 країн. А у 1984 році до американського Лос-Анджелеса на Олімпіаду не поїхали 14 команд, що представляли країни соціалістичного табору.

Олімпіада в Лос-Анджелесі стала відгомоном Ігор у Москві. Політбюро комуністичних старців, для яких політика була важливішою за долю тисяч спортсменів, вирішило відповісти бой­котом на бойкот. Офіційна Москва заявила, що відсутність радянської команди пов’язана з недостатнім рівнем безпеки під час Ігор. У пресі постійно мусували чутки про те, що готуються провокації стосовно членів делегацій із соціалістичних країн. Навіть подавали деякі сценарії таких провокацій: могли бути інсценізовані спроби крадіжок у магазинах чи шпигунські дії спортсменів або тренерів, спроби членів команди нелегально залишитися у США.

 Тож у травні 1984 року за два місяці до початку Ігор вийшла секретна постанова політбюро, в якій зазначалося: “Вважати недоцільною участь радянських спортсменів в Олімпійських іграх в Лос-Анджелесі через грубе порушення американською стороною Олімпійської хартії, відсутність потрібних заходів безпеки для делегації СРСР”. 8 травня НОК СРСР «затвердив» це рішення і оголосив про бойкот Ігор. Президент МОК Хуан Антоніо Самаранч, який багато років був послом Іспанії у Москві, декілька разів літав туди і назад за маршрутом Вашингтон — Москва, але успіху не досяг. 

Львівський гімнаст Богдан Макуц, який мріяв поповнити свої олімпійські нагороди, розповідав, що коли 8 травня спортсменам повідомили рішення не їхати на Ігри, він зрозумів, що далі готуватися не має сенсу і одразу закінчив тренування...

Щоб якось зняти стрес у спортсменів, які затратили стільки зусиль на підготовку до Олімпіади, їм запропонували явно неадекватний замінник — ігри “Дружба-84”. Це були внутрішні змагання соціалістичних країн, і замінити олімпійську напругу не могли. А були й такі, хто не прислухався до вимоги Кремля. Чаушеску з великим задоволенням відправив румунську команду за океан, де вона виступила як ніколи тріумфально, здобувши двадцять золотих нагород і стала третьою після США та ФРН.

Замість післямови

Коли у Давній Греції розпочиналися Олімпійські ігри, припиняли усі збройні конфлікти та війни. Стародавні греки навіть подумати не могли, щоб порушити цей неписаний закон. Адже на них би зійшла кара богів, які з Олімпу уважно стежили, що робиться на Землі.

Спорт як складова частина суспільного життя, очевидно, може існувати у сучасному світі тільки у взаємодії із політико-економічною системою суспільства. І хоча концепція «спорт — поза політикою» має чимало прихильників, та практика сучасного спорту свідчить, що він тісно прив’язаний до політики. Засновник Олімпійських ігор сучасності барон П’єр де Кубертен пробував відгородити олімпійський рух від впливу політики, зазначаючи, що політичні проблеми не повинні переноситися на олімпійські арени. Та, видно, сучасні політики Божої кари не бояться…

​Фото зі сайту phototopic.ru

Схожі новини