BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

Нові конкістадори Америки й старі економічні реалії

Історію американського континенту можна прослідкувати по тому, як золото подорожувало до Європи, а потім поверталося назад до Америки. Спочатку конкістадори з Європи прибули туди на кораблях наприкінці 15 століття і почали систематично вивозити золото до Європи, яке награбували в тамтешніх аборигенів. Тим вони збільшували кількість грошей в обігу і сприяли розвиткові європейської економіки. Бо тоді золото було єдиною універсальною валютою між народами

Фото pexels
Фото pexels

У Європі перші паперові гроші з’явилися лише 1660 року у Стокгольмі. У 20 столітті, коли дві війни у Європі зруйнували її економіку, золото поїхало назад до Америки, бо європейські воюючі держави мали розраховуватися за поставки зброї з США та продовольчих товарів з Аргентини.

США скористалися тим, що у 1944 році майже усе золото опинилося в них і оголосили свою валюту рівноцінною заміною золоту. З того часу одні тільки долари з усіх валют вільно обмінювалися на золото за фіксованим курсом. Хоча скористатися цією нагодою могли лише уряди, а не пересічні громадяни.

На відміну від золота, долари можна було друкувати, чим США і забавлялися з 1944 по 1971 рік. Втім, європейські країни, як тільки в
їхніх руках опинялися долари, щораз міняли їх на золото саме тому, що його неможливо було надрукувати і вони думали, що золото
завжди буде залишатися світовою валютою. Так золото знову опинилося у Європі.

Коли ж золото знову переїхало до Європи, США пояснили європейцям у серпні 1971 року, що відтепер світовою валютою буде долар, але вже без золота. Обміняти долари на золото більше буде неможливо, хоча б тому, що його просто немає в уряду США. Так добігла свого кінця Бреттон-Вудська система, яка визначала роботу світової фінансової системи з 1944 по 1971 рік. Європейці з цим погодилися.

На той момент Центральні банки усіх провідних економік світу вже знали, що пом’якшувати наслідки економічних циклів при капіталізмі
слід збільшенням або зменшенням обсягу грошей обігу. Відтепер стримуванням цін повинні займатися виключно Нацбанки.

Нездатність президента Трампа вирішувати проблему державного боргу збільшенням податків та зменшенням витрат, а також узгодженням зусиль з нацбанком США, є першопричиною відсутності координації дій з основними торговими партнерами США у світі. Це ж і визначило його ставлення до надання допомоги Україні проти агресії кремля.

Президент Трамп готує м’які санкції проти росії, щоби врятувати її від пекельних санкцій Конгресу США. Він має поквапитися, бо в Сенаті вже назбиралося 80% голосів, яких достатньо, щоби подолати спротив президента, якщо він відмовиться підписати.

Пекельні санкції Конгресу США означають позбавлення росії доходів від продажу нафти, газу та ядерного палива. Головні покупці російської нафти — Китай та Індія — змушені будуть підкоритися рішенню Конгресу, бо у разі відмови вся торгівля між Китаєм та США, а також між Індією та США стане неможливою.

Оскільки припинення торгівлі з США є абсолютно неприйнятним для Китаю, а ще більше неприйнятним для Індії, то вони припинять
купляти російські енергоносії. Також прийдеться підкоритися Іспанії, Франції, Бельгії, які продовжують купувати російський скраплений газ. А Угорщині прийдеться відмовитися ще й від російського ядерного палива.

Для росії це означатиме різке скорочення доходів від продажу енергоносіїв і неможливість продовжувати війну через відсутність
доходів від продажу нафти.

Тож, щоби врятувати росію від такого сценарію, адміністрація Трампа хоче ввести не такі суворі санкції, в надії, що кремль отямиться і
погодиться припинити вогонь.

Усвідомлюючи, що часу в нього обмаль, кремль розгорнув пропагандистську кампанію по всьому світу, а особливо всередині України. Для цього купа нових сайтів українською мовою, а також деякі сайти, які раніше не були помічені у розповсюдженні російської
пропаганди, проштовхують ідеї, які мають на меті зламати волю українського народу до спротиву.

Як на це слід реагувати?

По-перше, попередити всі засоби масової інформації, що будь-яка агітація за відмову від суверенних українських територій буде каратися забороною такого засобу інформації на території України.

По-друге, внести до Верховної Ради законопроєкт про обов’язкове проходження військового вишколу для жінок віком від 18 років.
Є низка держав, де військова служба для жінок є обов’язковою.

Серед наших союзників — це Норвегія та Швеція. Минулого року ще один наш союзник — Данія — ввела обов’язкову військову службу для жінок. Обов’язкова військова служба зовсім не означає, що завтра жінок будуть направляти до штурмових загонів. У збройних силах є тисячі вакансій лікарів, бухгалтерів, кухарів тощо.

Щодо більш небезпечних військових професій, слід зазначити, що в ізраїльській армії, у якій жінки служать з 1949 року, тільки минулого
року дозволили набирати жінок до штурмових загонів. Тож якщо і в нас через 75 років жінки висловлять бажання служити у найбільш
ризикованих підрозділах, то це не повинно непокоїти дівчат, поки вони не стануть заавансованими бабусями. А пілотами винищувачів жінки працюють вже здавна.

Наразі є слушний час для прийняття такого закону, щоби показати нашим союзникам — Данії, Норвегії, Швеції - що Україна готова так
само, як і вони, захищати свою незалежність загальними зусиллями усіх її громадян.

По-третє, в умовах вірогідного припинення фінансової допомоги для закупівлі зброї від уряду США, використати усі можливості, які надає нова програма Європейського союзу на 150 мільярдів євро, що набуває чинності 30 травня 2025 року. Україна, як і Велика Британія, має доступ до цієї програми. У 1700−1721 роках росія здобула перемогу в агресивній війні зі Швецією тому, що на її боці були норвезько-данське королівство та саксонське курфюршество. Наразі ці держави на боці України, а також на нашому боці Велика
Британія, Швеція та Фінляндія, не кажучи вже про балтійські держави та Польщу.

Якщо ця коаліція буде добре скоординованою, то вона має виявитися сильнішою за росію. Крім того, ця коаліція європейських держав може чинити дипломатичний тиск на Китай, оскільки ринок ЄС є критично важливим для китайського експорту.

Китай має зиск від поточної війни у вигляді суттєвої знижки, яку він отримує при закупівлі російських енергоносіїв, електрики, добрив та
зерна. А також росія є наразі вигідним ринком збуту для китайської продукції. Але ринок ЄС для нього набагато важливіший за російський.

За жодних обставин Китай не може собі дозволити його втратити. І наявність ядерної зброї в росії, не допоможе їй втримати загарбане.
Наявність ядерної зброї не змогла врятувати Радянський Союз від розпаду. І росію ядерна зброя не врятує від подальшої дезінтеграції
через ті самі причини. А саме через низькі ціни на нафту у поєднанні з обмеженим доступом до західних кредитів. Президент Клінтон сказав би з цього приводу: «Це ж економіка, дурнику!».

Бо якби пітерська шпана розумілася не на пограбуванні сусідів, а на економіці, вона би не розпочинала війну з Україною загарбанням
Криму у 2014 році.