«Я цю картку навіть з конверта не виймала, а тут кажуть – 700 гривень винна»

Майже 10 тисяч звернень надійшло до Національного банку у першому кварталі цього року. Тепер НБУ виконує функцію захисту прав споживачів фінансових послуг, тож тепер саме сюди звертаються українці, які вважають, що банки порушують їхні права. Або просто для того, аби отримати роз’яснення. Загалом люди скаржилися на 54 банки, але в НБУ визначили п’ятірку, на яку припала левова частка скарг. Назви цих установ у Нацбанку не оприлюднили. Уточнили лише, що це банки, які активно працюють з населенням і мають велику кількість клієнтів.

Що цікаво, найчастіше люди по­требували роз’яснень щодо того, які монети та банкноти в обігу. Очевидно, це пов’язано з тим, що впро­довж останніх пів року одні монети виво­дили з обігу, інші вводили. Вводили також нові зразки банкнот. Тож люди заплута­лись. Скажімо, часом навіть продавці не знали, приймати 25 копійок чи ні. Ця мо­нета досі є платіжним засобом (на відмі­ну від 1,2 і 5 копійок), тож нею можна смі­ливо розраховуватись. Але поступово її вилучають з обігу. Щодо банкнот, то жод­ну з них не вилучали з обігу, не залежно від того, якого вона року випуску. Ска­жімо, 25 лютого цього року ввели в обіг нову 200-гривневу банкноту. Але банкно­ти старого зразка залишатимуться в обі­гу, поки не зносяться.

Утім, більшість звернень (665) стосу­вались скарг на порушення прав спожи­вачів. Найчастіше банки вдаються до при­ховування реальної процентної ставки за кредитами, порушують умови повернен­ня кредитів. Траплялися випадки само­вільного збільшення кредитного ліміту, нарахування відсотків на раніше нарахо­вані відсотки тощо.

Пеня і штрафи — більші за сам борг

Наприклад, НБУ зафіксовано випадки, коли банк погашає заборгованість за ра­хунок кредитних коштів/збільшення кре­дитного ліміту. Умовно, ви позичили в банку 1000 гривень, разом з відсотками і пенею виходить, що ви винні 1500 грн. Відтак банк відкриває вам кредитний лі­міт на 1500 грн і погашає за ці кошти по­передній борг. І тепер ви уже винні 1500 грн, і відсотки нараховуються на цю суму, а не на 1000, яку ви насправді позичали. Додайте ще пеню та штрафи, які нарахо­вують за кожен місяць прострочки пла­тежу. Відтак сума пені та штрафів може в десятки разів перевищувати саму суму кредиту. Особливо, якщо клієнт не підо­зрює про існування боргу.

У схожій ситуації свого часу опини­лась моя знайома. Свого часу вона ку­пила в кредит мобільний телефон. Коли внесла останній платіж, їй видали кре­дитну картку — в подарунок. Пояснили, що платити за неї не треба — відсотки на­раховуватимуть тільки в тому разі, якщо вона нею користуватиметься. Карткою вона так і не скористалась. Та майже че­рез три роки жінка отримала лист від ко­лекторської фірми з вимогою сплатити борг. «Я цю картку навіть з конверта не виймала, не активувала, а тут кажуть — 700 гривень винна. Виявляється, там раз на рік треба було платити за користуван­ня рахунком. Ту суму автоматично спи­сали з картки, вийшов ніби борг, за який далі рахували відсотки, потім ще пеню. Я намагалась довести, що банк не мав брати плату за користування рахунком, якщо я картки не активувала. Зрештою, я навіть документа ніякого не підписува­ла, коли мені її видали. Але у банку ска­зали звертатись до суду. Тоді вирішила, що простіше сплатити ті 700 гривень, ніж наймати юриста та ходити по судах», — каже обдурена жінка.

У НБУ пояснюють: банки тепер не ма­ють права нараховувати пеню та штра­фи, вищі за тіло кредиту. І тим більше, не мають права стягувати заборгованість з зарплатного рахунку чи грошових пере­казів на ваше ім’я. Якщо таке сталось — звертайтесь до суду.

До пенсійної картки примусово «впарюють» кредитку

Ще одна поширена практика — банк стягує з клієнта додаткові відсотки чи ко­місії, про які при укладенні договору вас не попереджали. В НБУ у такому разі ра­дять уважно прочитати договір. Дізнайте­ся повну вартість кредиту, включаючи всі додаткові платежі. Якщо вам нарахували додаткові проценти або пеню, які не були прописані у договорі, зробіть письмовий запит на банк. Якщо банк не погоджуєть­ся задовольнити ваші претензії, зверніть­ся до НБУ.

Споживачі часто скаржаться і на те, що банки нав’язують їм непотрібні послуги, та ще й змушують за це платити. Напри­клад, оформляють кредитну картку при отриманні пенсійної або зарплатної, не­зважаючи на відмову клієнта. Буває, що людині без її відома відкривають кредит­ний ліміт на зарплатну картку, а вона про це навіть не здогадується. Або стягують додаткові кошти з рахунків клієнтів без пояснення, які саме послуги вони оплачу­ють. Нерідко банки підключають клієнта до sms-банкінгу чи інших послуг без його відома. А потім стягують плату за корис­тування цими послугами. Ще одним по­ширеним порушенням є сплата за стра­хування як обов’язкова умова отримання послуги. В НБУ кажуть, в усіх цих випадках банк порушує ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Відповід­но до цієї статті, банкам забороняєть­ся вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов’язаної особи банку як обов’язкову умову надання банківських послуг. Щоб відмовитися від нав’язаних послуг чи продуктів, напишіть звернення до керівництва вашого банку. Якщо не до­поможе, звертайтесь зі скаргою до Нац­банку.