Гроші у фарбі чи в зеленці? Не беріть!

Кореспондент “ВЗ” стала свідком неприємної ситуації на касі у “Сільпо”. Подружжя пенсіонерів, яке було у черзі попереду, набрало з десяток кілограмів цукру. Аби розрахуватись, простягнули касиру 200 гривень, та вона сказала, що ці гроші прийняти не може — шукайте інші. Виявилось, на новенькій банкноті (аж хрумтіла) був невеличкий синій штемпель, а таких купюр банки не приймають. Тож і касири мають розпорядження їх не приймати. Інших грошей у стареньких не виявилось. Чоловік марно намагався пояснити, що то гроші з пенсії, яку він брав у касі банку, тому не може бути, аби вони були фальшивими. “Вони не фальшиві, просто ми такі не маємо права приймати”. В результаті горе-покупцям довелось залишити той цукор, а чоловік пішов спробувати розміняти мічені гроші (і в нього це вийшло, як виявилось згодом — пустив їх комусь на ринку).

Я спробувала з’ясувати у касирів, що це були за гроші і чому їх не можна приймати. “Розумієте, банки самі ставлять такі штампи на гроші або вимазують їх фарбою, щоб їх не вкрали. Ті гроші потім ніде не приймають”, — пояснювала касирка. Чому банки самі псують гроші, ані вона, ані охоронець, який втрутився в розмову, пояснити не змогли. Але запевнили, тепер таких грошей ходить чимало. Тоді я спробувала довести, що якщо банкнота не є фальшивою і на ній видно усі розпізнавальні елементи, то її зобов’язані приймати, навіть якщо вона має обідрані краї, заляпана фарбою чи хтось на ній писав записки. Охоронець витяг копію листа НБУ (яка, виявляється, є на кожній касі) “Про банкноти, навмисно пошкоджені спеціальним розчином або в інший спосіб” від 19 січня, який все пояснив.

“Враховуючи ситуацiю, що склалася на сходi України... банк у разi неможливостi вивезення готiвки та iнших цiнностей на пiдставi розпорядження Нацiонального банку України пошкоджує готiвку розчинами, що фарбують чи склеюють, штампом «Неплатiжна» або обрiзанням/обпалюванням 50% вiд загальної площi або в iнший спосiб, що забезпечить втрату платiжних ознак грошових знакiв. З огляду на численнi випадки нападiв, пограбувань та захоплень банкiв на територiї, яка не контролюється українською владою, iснує велика ймовiрнiсть потрапляння в обiг банкнот гривень, навмисно пошкоджених банками», — йдеться у листі НБУ. Тобто це не просто мічені гроші, а гроші, які ймовірно, були викрадені з банківських відділень у зоні АТО. Вони неплатіжні — тобто не цінніші, аніж фантики. Магазини тепер не повинні приймати грошей, які викликають сумніви. Тож касир має повне право забракувати гривні, на які, наприклад, дитина чорнило розлила. “У разi виникнення у пiдприємств (пiдприємцiв) сумнiву щодо справжностi та платiжностi банкнот гривень, у тому числi стосовно навмисного їх пошкодження банками спецiальним розчином або в iнший спосiб, пiдприємства (пiдприємці) не повиннi приймати їх у сплату за товари (роботи, послуги)», йдеться у листі Нацбанку.

Розрізнити навмисно і випадково пошкоджені гроші вкрай важко, адже банк у надзвичайній ситуації може використовувати навіть підручні засоби. “Навмисне пошкодження відбувається фарбуванням штемпельною фарбою будь-якого кольору, йодом, розчином брильянтину зеленого, морилкою, розчином фукорцину, обробленням моторною олією, рослинною олією, просвердленням отворів, розрізанням навпіл”, — пояснюють в “Ідея Банку”. Людям, до яких потрапили зіпсовані гроші, можна лише поспівчувати — на нормальні купюри їх не обмінюють. Банк може їх лише вилучити. Тобто якщо вам дали решту зіпсованими банкнотами, вважайте, що ви ці гроші втратили. Тому решту тепер треба не лише перераховувати, а ще й перевіряти, чи нема на банкнотах пошкоджень. Якщо до вас потрапили гроші, заляпані, наприклад, зеленкою, то варто звернутись до територіального управління НБУ або до комерційного банку, який передасть ці купюри в НБУ для дослідження. Якщо під час дослідження (безкоштовного) виявиться, що пошкодження не є навмисним, а купюра — справжня, вам її замінять на звичайну. Якщо ж це спеціально пошкоджена банкнота чи фальшивка, її не повертають і не відшкодовують.

Але якщо на касі ви ще можете придивитись, які гроші вам дають, то що робити, коли знімаєш готівку у банкоматі? Утім, банки запевняють, що у банкомати неплатіжні банкноти потрапити не можуть. “Наша каса перерахунку ретельно перевіряє всю готівку, яка проходить через банк, як на предмет справжності, так і пошарпані і неплатіжні купюри. Таким чином отримати неплатіжну чи підозрілу купюру в банку нереально, — каже прес-секретар “Приват-Банку” Олег Серга. — Купюри, які мають ознаки спеціального нанесення (наприклад, із захоплених бойовиками регіонів), при виявленні в касах перерахунку банку вилучають і скеровують в НБУ для перевірки справжності, джерела походження тощо”.

Утім, навмисно пошкоджені гроші можуть бути не лише з зони АТО. “Бувають навмисні пошкодження, які настають при втручанні в роботу банкоматів чи несанкціонованому доступі до сейфів, — каже прес-секретар “Кредобанку” Віктор Гальчинський. — Деякі банкомати та сейфи обладнані такими пристроями, які при несанкціонованому проникненні заливають наявні у них гроші спеціальною фарбою темно-синього (фіолетового) кольору, яку неможливо змити. Якщо спрацьовує така установка, фарба заливає 70-80% купюри, і така банкнота є неплатіжною. Хімічний склад цієї фарби унікальний — при експертизі можна визначити, у якому банку чи навіть банкоматі спрацювала така установка».