Гроші люблять рахунок. Пластикові теж

Активних пластикових карток (таких, якими користуються) в Україні уже більше, ніж самих українців. За даними Незалежної асоціації українських банків, їх понад 65 мільйонів.

Чимало з нас уже й не пригадають, коли у їхньому гаманці з’явився перший пластик. Тим не менше, більшість з нас досі не знає елементарних правил користування картками. Старі непотрібні картки використовують як закладки для книжки, викидають у смітник, а через кілька років виявляється, що за неї ви винні чималеньку суму. Причому борг може утворитись не лише на кредитці, а й на дебетній картці.

Минулого тижня про різні “приколи” з картками говорили в компанії друзів. Після розмови мій знайомий вирішив перевірити свій картковий рахунок, яким давно не користувався. Рахунок відкривав спеціально для того, аби йому могли перекинути гроші з іншого міста. Гроші зняв, і більше до картки не торкався. А виявилось, що винен банку 24 гривні. “За відкриття рахунка заплатив двадцять гривень — це найдешевша картка, яка була. Рахунок був на рік (на менший термін відкривати не можна було). Через рік, тобто в серпні цього року, рахунок мали закрити автоматично і ніякої додаткової плати не передбачалось, — каже Василь. — Але оскільки гроші я знімав з банкомата, то там якісь кілька гривень залишились (як правило, у банкоматі нема купюр, менших за десятку). Виявилось, оскільки на рахунку залишаються гроші, то його термін автоматично продовжили ще на рік і зняли за це плату”. Чи був у договорі пункт, у якому було прописано, що коли на рахунку є залишок, його автоматично продовжать, чоловік не перевіряв. Каже, 24 гривні — не та сума, за яку варто тріпати собі нерви. Дякувати Богу, хоч плату за закриття рахунка банк не ввів (у деяких банках відкриття рахунка безкоштовне, а за закриття доводиться платити). Його здивувало — що за ці три місяці, відколи висіла “заборгованість”, з банку йому жодного разу про це не нагадали, хоча регулярно приходили смс, у яких повідомляли про акції банку і вітали зі святами.

“ВЗ” вирішив розпитати експертів про основні правила користування пластиком, аби потім не було неприємних сюрпризів.

Основне правило — уважно читайте договори і усі додатки до них. Бажано з олівцем та калькулятором. Гроші люблять рахунок. Пластикові теж. “Варто вивчити тарифи за користування карткою, — каже начальник відділу бенчмаркінгу компанії «Простобанк Консалтинг» Сергій Губенко, — зазвичай туди входять багато різноманітних комісій, які можуть не декларуватися в рекламній інформації. Додавши всі комісії та процент за користування кредитом, ви отримаєте реальну ефективну ставку, яка іноді може досягати більше 60% річних! І лише коли порахували, скільки ця картка вам коштуватиме, підписуйте документи».

Кредитку оформляйте лише у тому випадку, якщо вам справді потрібна позика, а не “хай лежить”. Безкоштовних кредиток не буває. Багато кредитних установ пропонують оформити кредитну картку під 0,01% річних (на пільговий період). За кредитками з пільговим періодом часто може бути встановлена щомісячна комісія за обслуговування картки. Варто уточнити, в скільки вам обійдеться кредитна картка, якщо нею не користуватися. Деякі банки можуть встановлювати штрафи за невикористання кредитних коштів.

Якщо банк пропонує овердрафт (можливість залазити в мінус) на зарплатну картку, відмовтесь. По-перше, вам важко буде прослідкувати, що витрачаєте — гроші банку, за які доведеться платити відсотки, чи свою зарплату. По-друге, можливість брати “100 гривень до зарплати” призводить до необдуманих покупок.

Звільнились з роботи — закривайте картковий рахунок. Коли вам видають зарплатну картку, то усі комісії за її обслуговування сплачує роботодавець. Якщо людина звільняється, то її переводять на загальний режим — а там вже інші тарифи, і їх доведеться сплачувати самостійно. Якщо ви все ж залишаєте картку зі старої роботи — уточніть у банку, в скільки вам обійдеться її обслуговування.

Збирайте квитанції: коли знімаєте гроші з банкомата, вносите їх на рахунок, розраховуєтесь за покупки. Банківський експерт Олексій Куценко радить раз на місяць брати виписку з рахунка (інколи такі виписки можна взяти і з банкомата, необов’язково йти у відділення) і ретельно, з олівчиком, звіряти суми з квитанціями. Якщо щось не сходиться, не лінуйтесь піти у банк і все з’ясувати. “Якщо у банку кажуть, що нестиковки пов’язані з технічними моментами, уточняйте — з якими саме. І бажано, щоб відповідь була письмовою (хоча вони не хочуть цього робити). Це ж ваші гроші! Не соромтесь зізнатись, що вам щось незрозуміло, — ви споживач і вам зобов’язані все роз’яснити.

Якщо термін картки закінчується і ви його не плануєте продовжувати — пишіть заяву у банк про закриття рахунку. Перед цим переконайтесь, що на ньому не “висять” якісь кілька копійок, бо вони можуть стати проблемою і для вас, і для банку. Якщо все гаразд — беріть довідку про закриття рахунка. Навіть якщо вона платна. Це ціна вашого спокою.