«Я ту картку навіть з конверта не виймала, а 700 гривень винна»

Бодай одна банківська картка є у кишені кожного дорослого українця. Зарплати, пенсії, соцвиплати — тепер усе виплачують через пластик. За даними Незалежної асоціації українських банків, в Україні 41,4 мільйона держателів банківських платіжних карток. Українці мають на руках понад 65 мільйонів карток, з яких активними (тобто такими, якими користуються бодай раз на три місяці) є трохи більш як половина — 34, 821 мільйона. Серед карток, що лежать у наших гаманцях, лише кожна п’ята (6,9 мільйона) — кредитна. При цьому кількість кредиток постійно скорочується — від початку року їх поменшало на 15%. Тепер зрозуміло, чому деякі банки так активно пропонують свої кредитні картки: телефонують на мобільний, пишуть SMS, електронні листи, роздають листівки на вулиці. Мовляв, візьміть нашу кредитку, може, вам захочеться щось купити, а грошей під рукою не буде... Та, схоже, українці нарешті почали розуміти, що дешевих, а тим більше безкоштовних, позик не буває.

Експерти бачать кілька причин того, що кількість кредиток скорочується. “По-перше, ліквідність банків стиснулася. Масові кампанії, які планувалися на осінь, банки призупинили внаслідок невизначеності ситуації на банківському ринку, — каже начальник відділу бенчмаркінгу компанії «Простобанк Консалтинг» Сергій Губенко. — Скорочення обсягів користування кредитними картками, найімовірніше, означає, що клієнти не поспішають їх задіяти і використовувати. І це не дивно, оскільки експерти фіксують подорожчання карткових позик. Власникам або тим, хто хоче оформити собі кредитну картку, треба звертати увагу на комісії за обслуговування кредиту та порахувати ефективну ставку продукту. Варто вивчити тарифи за користування картками. Зазвичай туди входить багато різноманітних комісій, які можуть не декларуватися в рекламній чи піар-інформації. Додавши всі комісії та процент за користування кредитом, ви отримаєте реальну ефективну ставку, яка іноді може перевищувати 60% річних! Багато кредитних установ пропонують оформити кредитну карту під 0,01% річних (на пільговий період). Однак перш ніж оформляти таку картку, доцільно ретельно вивчити всі тарифи у ній, щоб упевнитися в тому, що пільговий період не супроводжує комісія. За кредитками з пільговим періодом часто може бути встановлена щомісячна комісія за обслуговування картки. Також варто уточнити, у скільки вам обійдеться кредитна картка, якщо нею не користуватися. Деякі банки можуть встановлювати штрафи за невикористання кредитних коштів, що може загнати вас в негативний баланс”.

Саме така ситуація сталася з моєю знайомою, яка ще до кризи брала кредит на мобільний телефон в одному з найбільших банків. Коли внесла останній платіж, їй видали кредитну картку. Сказали, що це бонус за вчасне погашення кредиту. Пояснили, що платити за неї не треба — відсотки нараховують тільки на ту суму, якою вона скористається. Картка їй не знадобилася. Але майже через три роки жінці прийшов лист від колекторської фірми з вимогою сплатити борг. “Я цю картку навіть з конверта не виймала, не активувала, а тут кажуть — 700 гривень винна. Виявляється, там раз на рік треба було платити за користування рахунком. Ту суму автоматично списали з картки, вийшов ніби борг, за який далі рахували відсотки, потім ще пеню. Я намагалась довести, що банк не мав брати плату за користування рахунком, якщо я картки не активувала. Але у банку сказали звертатись до суду. Тоді ми вирішили, що простіше сплатити ті 700 гривень, ніж наймати юриста та ходити по судах”, — каже жінка.

Та, виявляється, така халепа може статися не лише з власником кредитної, а й звичайної зарплатної картки. Особливо, якщо людина звільняється з роботи, а картку залишає собі. “Коли вам видають зарплатну картку, то усі комісії за її обслуговування сплачує роботодавець. Якщо людина звільняється, її переводять на загальний режим — а там вже інші тарифи. Тому я б радив після звільнення не залишати зарплатну картку, а закривати рахунок. Особливо, якщо не впевнені, що будете нею користуватись, — каже банківський експерт Олексій Куценко. — Буває, людям пропонують відкрити кредитну лінію на її зарплатну картку. Це не зовсім прозора схема, оскільки дебетова картка і кредитна — це різні речі. Але у нас як буває: бухгалтерія сказала “треба”, і всі відкривають. При цьому клієнт може не до кінця розуміти, на яких умовах йому дозволяють залазити в мінус”.

Здавалося б, а що поганого, якщо я матиму можливість взяти 100 гривень до зарплати в борг зі свого рахунку, а не в сусіда? Нічого. Але уявіть ситуацію: у день зарплати ви йдете і знімаєте, скажімо, свої три тисячі гривень. А зарплату затримали, і замість своїх грошей ви зняли кредитні. Коли зарплату нарешті перевели, то вона уже піде в оплату кредиту. І добре, якщо розмір зарплати буде більшим від суми, яку ви зняли — вистачить, аби погасити ще й відсоток чи комісію. Якщо ж ні, то на вас висітиме кілька гривень боргу, які за кілька місяців можуть перерости у серйозну суму.

“Аби не дивуватись, звідки взявся борг, треба детально читати договори — від початку до кінця, не пропускаючи жодного пункту, — каже Олексій Куценко. — Аби уникнути неприємних сюрпризів, я б радив власникові будь-якої картки — чи то зарплатної, чи то кредитної, збирати усі квитанції: коли знімаєте гроші з банкомата, вносите їх на рахунок, розраховуєтесь за покупки. Раз на місяць варто брати виписку з рахунку і ретельно, з олівчиком, звіряти суми з квитанціями”.