Узимку потрібно їсти сало: у ньому чимало вітамінів, мінералів і корисних кислот

У салі багато насичених жирних кислот, але є й мо­ноосновні карбонові кис­лоти, що сприяють нормаліза­ції обміну холестерину. Судини стають еластичнішими, арахідо­нова жирна кислота бере участь у синтезі простагландинів, що регулюють просвіт судин і згор­тання крові. Олеїнова кислота знижує рівень «поганих» ліпідів (жирів), що утворюють у суди­нах атеросклеротичні бляшки. А наявність у свинячому жирі оме­га-6 у помірних кількостях ко­рисна для здоров’я серцевого м’яза.

У профілактиці серцево-су­динних захворювань важливий і вітамін D, який є у салі. Він бере участь у регуляції артеріального тиску та ліпідного обміну.

У холодну пору року бага­тьох тягне на солодке, що може спричинити набір зайвих кіло­грамів, підвищувати ризик діабету. Вживання ж сала може знизити потяг до солодкого. Якщо регулярно включати не­велику його кількість до раціону, потреба у простих вуглеводах знизиться. Це сприятливо впли­не і рівень глюкози у крові.

Містить сало і селен, що має антиоксидантні властивості. Він допомагає уповільнити процеси старіння, сприяє підтримці ре­продуктивної функції.

Зазвичай сало їдять із жит­нім хлібом. Можна додати свіжу або мариновану цибулю, чор­ний перець або мелену папри­ку, часник, гірчицю, хрін. Під­креслять смак та збалансують жирність мариновані огірки та помідори, квашена капуста. Однак не забувайте про висо­кий вміст солі у цих продуктах.

Рекомендована добова нор­ма сала для дорослого стано­вить близько 15−20 грамів, але не більше 30−40 г. Краще виби­рати слабосолене, щоб не пере­вищувати денну норму вживан­ня солі - 5 г.

Сало потрібно обережно вжи­вати людям із захворювання­ми шлунково-кишкового тракту, повністю відмовитися у випад­ку холециститу, оскільки може спричинити різке загострення. Важливо пам’ятати: сало має жовчогінний ефект, тому, якщо є захворювання печінки, жовчного міхура, перед вживанням цього продукту варто проконсультува­тися з лікарем.

Рецепти приготування сала є у багатьох народів світу. Зви­чайно, вони стверджують, що саме їхнє сало — найкраще у сві­ті. У Німеччині сало знають під назвою шпек (шпіг, шпик), на Балканах — слоніну, у Польщі - слонина, в Америці - фетбек, в Італії - лардо.

Засолене сало у розсолі

1 кг свинячого сала без м’ясних прожилок або з незна­чною їх кількістю, завтовш­ки 4 см, 150 г кам’яної солі, 1 л води, ½ головки часнику, 1 ч. ложка чорного перцю го­рошком, 1 ч. ложка духмяно­го перцю горошком, 4 лаврові листки, спеції - до смаку.

Сало пошкребти ножем, щоб зняти можливі забруднення та дефекти, промити у холод­ній воді, обсушити серветками. Розрізати на довгасті брусочки завширшки 5−7 см.

Розсіл. Закип’ятити воду і розчинити у ній сіль. Додати у проціджений соляний розчин лаврове листя і горошини пер­цю — їх можна подрібнити на кілька шматочків. Прокип’ятити розсіл 3−4 хв.

Очистити часник і нарізати великими скибочками. Поклас­ти шматки сала у контейнер або каструльку. Пересипати шматки нарізаним часником.

Залити сало розсолом — га­рячим або охололим. Притисну­ти легким вантажем, щоб сало було занурене у рідину повніс­тю, і залишити за кімнатної тем­ператури на 2 дні. Потім поста­вити ємність у холодильник ще на 3 дні.

Вийняти сало із розсолу, об­сушити серветками. Загорну­ти кожен шматочок у пергамент або фольгу і покласти у моро­зилку.

Після засолювання обсуше­ні шматочки можна обваляти в улюблених спеціях, для кожного шматочка взяти свою приправу. Один нашпигувати часником, ін­ший обсипати перцем чилі або паприкою, кмином, меленим чорним перцем, розмарином… Потім загорнути і покласти у хо­лодильник на кілька днів, після чого перекласти морозилку.

Сало, запечене у духовці

1,5 кг підчеревини (гру­динки або шпику), 100 г час­нику, 15 г солі, 1 ст. ложка меленої копченої паприки, 1 ст. ложка чорного мелено­го перцю, 1 ст. ложка мускат­ного горіха, 3 лаврові листки, 5−7 горошин духмяного пер­цю, рафінована олія.

Вибрати свіжий шматок сала із великою кількістю м’ясних прошарків, завтовшки разом зі шкірою не менше 4 см. Швидко промити під проточною водою, насухо промокнути паперовими рушниками і нарізати зручними для запікання шматками.

Зубчики часнику вичавити у невелику миску.

Всипати у ступку горошини чорного і духмяного перцю, роз­терти. Додати у миску до часни­ку сіль, розтертий перець, мус­катний горіх і копчену паприку. Влити трохи олії - має вийти до­сить густа кашка.

Зробити на кожному шматку сала кілька глибоких проколів, потім ретельно натерти суміш­шю спецій з усіх боків. Підготу­вати щільну фольгу, щоб запек­ти сало у духовці. Якщо фольга дуже тонка, то шматки сала по­трібно буде загорнути у 2−3 шари.

Розламати лаврові лист­ки і покласти у центр кожного відрізу фольги по 2−3 шматоч­ки. Щільно загорнути сало і по­класти у холодильник на 6−8 год (можна на ніч). Перед запікан­ням дати йому зігрітися до кім­натної температури 45−60 хв. Духовку розігріти до 180ºC.

Покласти сало у форму, за­стелену пергаментним папером (якщо випливуть м’ясні соки, вона не дасть їм присмажити­ся на дно форми) і поставити на середній рівень духовки. Запі­кати сало у духовці 1,5 год.

Готове сало остудити до кім­натної температури. Зчистити із поверхні залишки спецій, на­різати на скибочки завтовшки близько 3 мм. Подавати з гірчи­цею та свіжим чорним хлібом.

Щоб на салі була рум’яна скоринка, у кінці приготуван­ня вийняти шматки з фольги, перекласти їх на пергамент і підрум'янити під грилем.