Юшка по-скадовськи, еклери — від кримчан, кава — від херсонців

Цікаво і смачно було тим, хто завітав тієї неділі у Стрийський парк, на благодійну виставку- ярмарок «Львів — Місто міст», організовану в межах відзначення 767-ліття Львова. Присутні ніби потрапили у своєрідну мандрівку Україною. Організаторами дійства стали Львівська міська рада, зокрема управління туризму. Українці з різних регіонів смакували кавою, випічкою та іншими стравами, а також представляли свої крафтові вироби та сувеніри, доповнювали усе чарівною музикою.

Благодійна виставка- ярмарок зібрала україн­ців з Донеччини, Луганщи­ни, Херсонщини, Харківщини, Сумщини, Київщини, Запоріж­жя та Криму, які зараз живуть та творять у Львові. Гості дізна­лися про культурні особливості прифронтових і окупованих ре­гіонів, а ще долучилися до збо­ру коштів для потреб Збройних сил України, зокрема на заку­півлю 5 дронів для 125-ї Окре­мої бригади тероборони. Упро­довж дня тут відбувалися лекції, майстер-класи, фейс-арт, му­зичні виступи. Можна було ску­штувати найсмачніші страви з Криму, Херсона, Скадовська, Маріуполя. А ще була змога у релокованих підприємців при­дбати крафтові вироби, каву, випічку тощо.

Курортне місто Скадовськ — тимчасово окуповане, його місь­кий голова Олександр Яковлєв — у Львові. У багатьох Скадовськ асоціюється зі смачними море­продуктами, зокрема рибою. Олександр Яковлєв бички в то­маті вважає суто скадовською стравою. Ну і, звісно, морську юшку. Її можна було скуштува­ти в багатьох місцях Скадовська. Тож сам мер Скадовська варив юшку на святі Львова і частував присутніх (на фото).

Багатьом львів'янам полю­билися вироби «Кримської пе­репічки — домашньої пекарні». До дня міста «Кримська пере­пічка» дивувала своєю смач­нющою випічкою та еклерами.

Не оминали гості й павіль­йону кав’ярні-пекарні КІІТ, яка об'єднала Ірпінь, Бородян­ку, Ніжин. Тут готували кисневі коктейлі й пироги.

Смакували й кавою з каво­тягу і кав’ярні «Там, де кава» з Херсона.

Цікавинкою заходу ста­ли декоративні аромасвічки Rekava у біорозкладних міст­костях з переробленої кавової гущі із символічними аромата­ми регіонів України.

Головне, що звучало у висту­пах організаторів і гостей свя­та, — якнайшвидше дочекатися Перемоги, щоб міста, які виму­шено покинули українці, стали безпечними і люди могли по­вернутися у рідні домівки.

Кримськотатарський янтик з бараниною і телятиною

Янтик — страва кримськотатарської кухні, схожа на че­буреки. Але є одна принципова відмінність у способі приготу­вання.

Для тіста: 1 склянка бо­рошна, 1 яйце, ¼ склянки холодної води, дрібка солі.

Для начинки: 300 г міша­ного фаршу з яловичини та баранини, 1 середня цибу­лина, зелень (петрушка, зе­лена цибуля), вершкове масло.

З усіх складників замісити тісто. Воно має бути пластич­ним і не надто тугим. Накри­ти тісто тарілкою і залишити на пів години.

М’ясо для фаршу посікти ножем на дрібненькі шматоч­ки або змолоти на м’ясорубці.

Цибулю та зелень дріб­но посікти, перемішати з фар­шем, посолити, поперчити.

Тісто розділити на невели­кі шматочки. Розкачати шмато­чок тіста за діаметром патель­ні, на якій готуватимете янтики. Тісто має бути дуже тонке, на­півпрозоре, тож треба пильну­вати, щоб ніде не порвалося.

На половину кружальця тіс­та викласти фарш тонким рів­ним шаром. Накрити фарш другою половиною тіста, до­бре заліпити, обрізати нерів­ні краї.

Не розкачувати всі кружаль­ця завчасно. Тонке тісто швид­ко сохне і не буде ліпитися.

Розігріти чисту суху патель­ню на середньому вогні. Ви­кладати на неї по два янтики, смажити по 3−4 хв з кожно­го боку (на поверхні тіста ма­ють з’явитися світло-коричне­ві плямки).

Викладати готові янтики на тарілку, змащуючи кожен роз­топленим маслом.