Коротка інструкція для виборців

Ця інструкція визначає (не визначає), пропонує (можна наплювати), як поводитися і що робити (не робити) в день голосування (волевиявлення).

§ І. Дійові (недійові) особи виборчого процесу.

Виборці (волевиявителі). Це здебільшого ті, кого робота любить (частково), на кому воду возять (кожен другий), кому не тільки закони, а й ця інструкція не писана. (Приклади з літератури: “Без вини винуваті”, “Хіба ревуть воли, як ясла повні”).

Члени комісії виборчої дільниці (Надалі — “члени”). (Приклади з літератури: “Наймичка” (жін.), “Камікадзе” (чол.). Наступного дня після виборів “члени” — це “Принижені та скривджені”.

Голова комісії. Особистість трагічна, як Гамлет. Приклади з літератури (у такому порядку): “Воскресенье”, “Игрок”, “Хмурое утро”, “Муму”.

Спостерігачі. “Свої серед чужих, чужі серед своїх” (Примітка. Спостерігачі мають право заглядати, підглядати, щипати, мацати, давати стусана. Головне — не заважати процесу вільного волевиявлення (невиявлення) демократичних мас).

Члени комісії та спостерігачі не повинні виходити в туалет без великої потреби.

Виборча дільниця. Виборчі дільниці не повинні влаштовуватися у приміщеннях на кшталт “сауна”, “казино”, “бар-ресторан”. Щоб не заважати особистостям, що там перебувають, займатися державними справами. Виборчу дільницю треба розмістити у школі. (Богу дякувати, завдяки виборам ходимо до школи частіше, ніж деякі десятикласники).

Примітка. Всілякі там молокососи до 18 років не вважаються виборцями (тими, кого робота любить), тому можуть все це мати в носі і спокійно пити пиво.

§ ІІ. Якщо біля входу в дільницю вам пропонують гроші за таке-сяке голосування, гроші візьміть і понюхайте. Якщо не пахнуть — значить, відмиті, чисті, чесні. Якщо пахнуть — значить, відірвані від душі, з болем в серці.

§ ІІІ. Заходити на виборчу дільницю треба згорбившись, опустивши очі. Щоби всі зрозуміли, що ви несете тягар відповідальності і вам заздалегідь соромно за результат.

Біля входу вас повинен, але не зобов’язаний, зустріти голова комісії. Досвідчений голова повинен на око визначити, що за виборець перед ним. Якщо, наприклад, виборець тримається нестійко, хитається і погрожує перегаром, кажучи голові: “О! Та вас тут аж троє!”, значить, це прибічник багатовладдя, тобто типовий демократ. Голова повинен (але не зобов’язаний) зустрічати кожного, кого біда занесла в цей день на виборчу дільницю, невиразною посмішкою, з неприємним виглядом обличчя потиснути руку, поцілувати “а-ля Брежнєв”, побажати успіхів у сімейному та особистому житті й конкретно відправити туди, самі знаєте куди. Тобто до столу, де видають бюлетені.

§ IV. Виборець повинен мати документ, де підтверджено, що він не верблюд, не козел, не громадянин РФ. Якщо у деяких виборців замість прізвища написано “Бовдур”, — виправленому вірити.

Працівник комісії, що видає бюлетені, в жодному разі не повинен конкретно вказувати, за кого треба голосувати. Достатньо легко натякнути, трішечки вигнути брову, стрельнути оком. Якщо виборець тупий, треба натякнути голосно. Якщо глухий — показати рукою. Якщо виборець тупий, глухий та сліпий — то це рідкісний вид мудрого виборця, і йому ніщо не указ, хоч кілок на ньому теши.

§ V. У кабінку для голосування заходити треба по одному. Тому там, в середині кабінки, забороняється займатися сексом, випивати на брудершафт, радитись з найближчим другом.

§ VI. Буфетів на виборчій дільниці нема. Буфети були при партії, що “керувала і надихала”. Тоді існував принцип: “Партія керує і рахує, а ваше місце — в буфеті”. Зараз партії мало кого надихають, керують — самі знаєте як, тому буфети відмінили як пережиток історичного матеріалізму.

§ VII. Тих, що проголосували (волевиявились), виганяють через задній прохід, тобто чорний хід. Виходити треба швидко, щоб охоронець біля чорного проходу (заднього ходу) не встиг дати вам стусана. Якщо встигли, то з цією радісною думкою, що вам сьогодні хоч трішки, але пощастило — йдете додому продовжувати своє сіробудення. Ввечері на вас чекає святковий салат за заявками тих, що виграли вибори. (Заявки подаються заздалегідь).

§ VIII. Підрахунок голосів.

1) Під час підрахунку голосів рахувальникам треба пригадати основне правило арифметики, яке гласить, що 2+2=5, це все ж таки ближче до істини, ніж 2+2=6. Принаймні потім буде менше зауважень та позовів до суду.

2) Зважаючи на теперішні розклади карт (бюлетенів), треба при роздачі (підрахунку) пам’ятати, що 22 очки (відсотки) за когось там — це перебір!

Особливий додаток про голову комісії

Голова на штанях повинен мати ремінь. Це буде як ремінь безпеки. Бо якщо результати виявляться не зовсім такі, як від нього сподівалися, то тільки ремінь дасть шанс не залишитись без штанів і дозволить таким чином зберегти найдорожче, що є (таке є, скажімо, у дівчини).

Ця важлива (нікудишня) інструкція має бути повішена у помешканні в місці, яке всі обов’язково відвідують, на цвях. Сидячи там і прочитавши інструкцію, її треба не жувати, а навпаки (хоч якась буде користь від цієї писанини).

Ніякого відношення до цієї інструкції не маючи, крім того, що написав.