BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

Українську Революцію я порівнював із подіями у москві

Українську Революцію на граніті я порівнював із тим, що відбувалося у російській столиці. Адже москва тоді була справжнім центром змін, як політичних, так і суспільних. Але, що цікаво, головними учасниками цих змін були саме люди середнього віку та немолоді вже «шістдесятники»

Не було якихось молодіжних протестів — таких, як київська революція. Майже не було молодих політиків - той самий Борис Нємцов був швидше виключенням з правил. Навіть молодих політичних журналістів майже не було - у свої 23 роки я був десь на років 10 молодшим від навіть наймолодших московських колег — у той час, як у Києві я знайомився й співпрацював із ровесниками.

Мене все це і тоді бентежило, бо я задавався питанням - якщо навіть у москві така аполітична молодь (якщо були якісь активні організації, так це національні, як от наш Український молодіжний клуб), хто буде зацікавлений у змінах у майбутньому?

Відповідь не забарилася. Учасники Революції на граніті згодом будуть активними політичними і громадськими діячами, їх можна буде побачити на Майданах, у «Дзизі», уряді і парламенті - і вони самим фактом своєї безперервної небайдужості будуть виховувати молодь.

А російські прихильники змін постаріють й перетворяться на маргіналів та емігрантів - в той час, як молоді люди часів перебудови кинуться заробляти гроші й розповідати, що ще ніколи так добре не жили, як за путіна, не те що їхні батьки у 90-х. А на протестах опозиції ми будемо бачити тих тих самих людей з 90-х - «дємшизу» за загальним визначенням, і ще нечисленних дітей, школярів, які нічого не зможуть зробити з загальною байдужістю своїх батьків.

Джерело