Як США схиляють Індію до тиску на росію, і чи може вона відмовитися від російської нафти
Передусім зафіксуємо: Індія не робила жодних офіційних заяв про те, що вона продовжуватиме купувати російську нафту. Усе, що ми бачимо в медіа, — це вільні інтерпретації та клікбейтні заголовки. Реальність дещо інша
Почнемо з Індії. Індія не є союзником ані росії, ані тим паче Китаю. російська нафта становить для неї інтерес насамперед через свою ціну. Зокрема, до 2022 року Індія майже не купувала нафту в росії — їй було зручніше імпортувати паливо з Перської затоки.
Однак після запровадження санкцій росія почала продавати нафту зі значними знижками, і Індія почала активно її купувати — винятково з економічних міркувань. З російської нафти в Індії виробляють дизельне паливо, яке потім активно експортують по всьому світу, зокрема — і до країн ЄС.
Місяць тому Європейський Союз ухвалив 18-й пакет санкцій, який частково можна назвати «антиіндійським». Згідно з ним, у ЄС заборонено імпорт нафтопродуктів, виготовлених із російської сировини. Це прямий сигнал індійським нафтопереробним заводам.
Ця норма набуде чинності 21 січня 2026 року. До цього часу Індія має визначитися, що з цим робити.
На сьогодні Індія може купувати російську нафту в межах встановленої цінової стелі (нині — $60 за барель, з вересня — $47,6). Але ситуацію для них ускладнює позиція президента США Дональда Трампа, який погрожує «штрафними тарифами» за співпрацю з росією і регулярно наголошує на ролі Індії у фінансуванні війни проти України.
Тобто питання закупівлі російської нафти перестає бути суто економічним — воно глобалізувалося. Тож закупівля нафти у росії може мати наслідки для всієї індійської економіки.
Фактично США ставлять Індію (як і Китай) перед вибором: або російська нафта, або доступ до американського ринку. Або ж — збереження обох можливостей в обмін на «дрібницю»: натиснути на путіна, щоб той зупинив війну.
Чим усе завершиться — побачимо вже невдовзі.