BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

З інтернету ніколи не відчуєте того кайфу, який отримаєте від гортання газетних сторінок

Пригадую, за совдепії передплатити паперові республіканські чи місцеві газети було справою гонору. Та ще й не так просто, бо був суцільний дефіцит на все. І на паперові видання теж. Кожен намагався якомога більше «набрати» передплати, щоб вранці відчинити поштову скриньку, а там – свіжі газети і журнали

Фото авторки
Фото авторки

Більшість з нас за горнятком ранкової кави встигала нашвидкуруч кинути оком на новини, а кухня наповнювалася ще й запахом свіжої фарби. 

Ні, у мене нема ностальгії за тими комуняцькими часами. От тільки того відчуття гортання сторінок іноді так бракує! Особливо - коли довго не беру до рук газету чи журнал. 

На українському ринку залишилося дуже мало друкованої продукції. І причини цьому зрозумілі. Друкованій пресі у час інтернету і дороговизни паперу складно вижити. Тож багато видань перейшли в онлайн-режим, або й просто закрилися. Тому мене дивує, чому українці не передплачують газет? Тих, які ще можна потримати у руках. Передчуваю, що мені почнуть дорікати: яка передплата? Новини можна і в інтернеті почитати. 

Можна. Але, повірте, ніколи не відчуєте того кайфу, який отримаєте від гортання газетних сторінок. І я у цьому вкотре переконалася. 

Після короткочасного відпочинку потрапила до лікарні. І свого рідного «Високого Замку» не тримала в руках цілих три тижні. Здавалося, що мені бракує не лише запаху свіжої фарби, а повітря! Попросила чоловіка купити і принести мені газету. Лише тепер я зрозуміла свою сусідку, яка одного разу мені сказала: «Я вашу газету читаю від корочки до корочки. Там цікаве все». І я сьогодні також її прочитала «від корочки до корочки». Яка ж це насолода!