То ви за девальвацію чи за підняття податків?
Вибір між друкарським верстатом, який запускає девальвацію й інфляцію, і підняттям податків є дуже показовим
Це як дитині проводять тест. Питають. Ти хочеш одну цукерку зараз чи дві ввечері. Хоча ні. Це як про візит до стоматолога. Уявіть, що в 1-му класі вас спитали. Ви хочете йти до стоматолога й лікувати собі зуба, чи краще підемо в кіно.
Друкарський верстат — це оце кіно. Наче запустили і нічого не відбулось. Не боляче. А те що з часом це призведе до набагато більшого падіння рівня життя ніж підняття податків, то, як кажуть класики «А про це я подумаю завтра». Але от приходить добрий дядя із хтивою посмішкою, гладить вас по голові і каже «друже, ну нащо тобі той стоматолог. Він же робить своєю машинкою брррр, ще колить. Пішли в кіно. І от у мене солодка цукерка ще є». Хотіли б ви, щоб ваша дитина пішла замість лікаря в кіно з таким добрим дядечком?
А податки — це боляче прямо зараз. Це візит до стоматолога Ніхто не любить платити податки. І ніхто не любить стоматологів. Але чомусь до них ходять? Бо потім буде гірше, якщо не піти. Тому існують стоматологи. І тому існують податки. І тому завжди під час війни їх піднімають. Бо якщо не зробити, буде набагато гірше. І боляче.
Підняття податків дійсно спричинить зростання цін на умовні 5%. Неприємно. А от на скільки піднімуться ціни при друкарському верстаті? Останній раз той верстат працював на повну у 2022 році. Курс гривні тоді пройшов довгий шлях. І ціни піднялись набагато більше ніж на 5%. Але так, не відразу.
Ну і трішки про справедливість. Інфляція — це також податок. Податок на бідних. То ж якщо ми робимо запуск друкарського верстата замість підняття податків то ми фактично перекладаємо тягар фінансування армії на найбіднішу частину населення. І якщо у когось були аргументи, що не можна підвищувати ПДВ, бо постраждають пенсіонери, то от від девальвації і спричиненої цією девальвацією інфляції пенсіонери як раз постраждають більше за всіх.
Заморожений друкарський верстат — то є гарантія збереження нашої макрофінансової стабільності. А де немає макроекономічної стабільності — немає і успішного бізнесу. Бо без фундаменту байдуже, які ви вікна собі запланували. Тому навіть той дядечко із солодким голосом, що пропонує їсти солодку цукерку зараз, постраждає, коли виявиться, що його бізнес через спровокований ним запуск друкарського верстата вже немає тих прибутків, частину яких він мав би сплатити податками. Жадібність має і такий результат. Але ж про це будуть думати вже завтра.
А дорослі люди думають сьогодні. Мають подумати. І ознака дорослості — це вміння приймати неприємні рішення. Вміння обирати між поганим і дуже поганим. І коли ви самі вперше пішли до стоматолога, не тоді, коли вже жити не можете від болі, а завчасно, сіли в це крісло і прийняли необхідність потерпіти — то може тоді ви і стали дорослим…
