Чи існує механізм виключення Угорщини з НАТО?

Туреччина зняла свої зауваження щодо вступу Фінляндії. Фінляндія вже є повноправним членом НАТО. Мабуть, росія зажадала, щоби Туреччина затримувала вступ Швеції. Але Туреччині якось не випадає після згоди прийняти Фінляндію знову чинити обструкцію щодо Швеції. Тому росія звернулася з таким проханням до Угорщини, і міністр Сіярто вигадав перший-ліпший привід для обструкції.

Які спільні інтереси пов’язують росію, Туреччину та Угорщину? Відповідь на це питання лежить на глибині 2000 метрів на дні Чорного моря. Там прокладені два газогони, які здатні постачати російський трубний газ з росії до Туреччини, а далі з Туреччини до Болгарії, Сербії та Угорщини. Туреччина, як відомо, не вводила санкцій проти росії, тому що хоче бути посередником у встановленні миру між Україною та росією.

Як усі посередники під час війни, вона ще непогано на цьому заробляє. Туреччина вже непогано заробила на російському збіжжі, а зараз планує заробити і на транспортуванні російського трубного газу до згаданих європейських країн. Щоправда, і Болгарія, і Угорщина є членами Євросоюзу, і тому мають дотримуватися директив Брюсселя щодо заборони експорту російського трубного газу до ЄС. Тому цей газовий гешефт всі зацікавлені країни не надто афішують.

Україні теж немає сенсу зчиняти галас з цього приводу тому, що довгострокові інтереси партнерства з Туреччиною мають більше значення, ніж тимчасові прикрощі. У майбутньому, після звільнення Криму, Туреччина буде нашим партнером у патрулюванні західної частини Чорного моря. Економічне значення вільного проходження українського експорту турецькими протоками до Середземного моря важко переоцінити для української економіки: і експорт української металургії і експорт українського збіжжя значною мірою йдуть турецькими протоками Босфор та Дарданелли. А відкриття незабаром ще одних проток збільшать пропускну здатність з Чорного до Середземного морів та відкриють перед українською економікою нові перспективи експорту продукції. Морські перевезення є значно дешевшими за суходільні.

Між Туреччиною та росією прокладено два газогони загальною потужністю майже 50 мільярдів м3 на рік. Якщо перший газогін — Блакитний потік — не мав впливу на українську газотранспортну систему, то другий газогін — Туркпотік — зменшував прокачку газу українськими газогонами, бо
напряму конкурував з тією гілкою українських газогонів, що постачали газ до Молдови, Румунії та Болгарії. Потужність двох гілок Туркпотоку становить 31,5 мільярда кубів на рік. Угорщина отримує 80% імпортованого нею газу з росії. І саме цим маршрутом через Туркпотік, Болгарію та Сербію, з якою має спільний кордон.

Якщо пригадати, що не тільки газ, але й електроенергія, яка генерується в Угорщині, вирішальною мірою залежить від «Росатому», то можна стверджувати, залежність Угорщини від російських енергоносіїв така, що Угорщина скоріше вийде з Євросоюзу, ніж посвариться з росією. Особливо, якщо би їй припинили виплачувати субсидії Євросоюзу, які її, власне, у цьому союзі і утримують.

Але тоді постає питання: а чи потрібна країна з таким ступенем залежності від росії в Євросоюзі, і особливо у НАТО? Адже вона напряму виконує усі забаганки країни-агресора, для захисту від якого і було створено НАТО. Теперішні заперечення Угорщини проти вступу Швеції є дуже красномовним свідченням такої деструктивної позиції.

Остання заява прем’єра Орбана свідчить, що Угорщина буде всюди виступати проти України, оскільки в Україні нібито притісняють угорську меншину, є лише прикриттям залежності від російських забаганок. Такими заявами Угорщина хоче створити враження, що вона дошкуляє Україні самостійно, а не на вимогу москви.

На жаль, статут Північноатлантичного союзу не передбачає механізму виключення. Стаття 13 статуту НАТО передбачає можливість добровільного виходу, але немає статті для «очищення лав». Мабуть, через небажання викидати своїх членів під гусениці російських танків. Приклад угорського уряду показує, що іноді члени НАТО можуть виконувати функцію п’ятої колони москви у середині організації. Зважаючи на одноголосність прийняття важливих рішень, згідно з статтею 10, відсутність механізму виключення таких членів може бути фатальною для оборонного союзу.

Брюссельська декларація від 17 березня 1948 року пояснює, кого та що збирається захищати союз.

У преамбулі декларації йдеться про спільні цінності: «З метою укріплення та збереження особистої свободи і політичних свобод, конституційних традицій та верховенства права, які є спільним надбанням (підписантів цієї угоди)».

Нинішні заяви угорського уряду закликають віддати агресорові територію України, не вводити проти нього санкцій і виконувати незаконні забаганки агресора. Це напряму суперечить задекларованій у преамбулі меті.

Тож чи не настав час створити легальну можливість позбутися нелояльних членів НАТО, які не дотримуються європейських цінностей та використовують своє право вето для послаблення оборонного союзу?

Ще у 1948 році уряд Канади наполягав, щоби до угоди включили положення, яке б дозволяло виставляти за двері клубу членів, які порушують усталені європейські цінності. Але тоді перемогла та точка зору, що всі країни-підписанти за замовчуванням вважаються такими, що поважають надбання європейської цивілізації. Туреччина приєдналася до НАТО у 1952 році, а Угорщина у 1999 році.

Довгий термін перебування у НАТО не завадив Туреччині купити російські системи протиповітряної оборони С-400 у 2017 році. Це могло розглядатися як порушення 8 статті статуту НАТО, яка передбачає зобов’язання не укладати договори з третіми сторонами, що суперечать статуту НАТО. Ця угода про придбання С-400 потенційно могла дозволити росіянам збирати критичну інформацію про літаки п’ятого покоління F-35, які є важливим компонентом переваги НАТО над росією у небі. Тому Туреччина була відсторонена від співучасті у розробці винищувача F-35 їхніми американськими союзниками. Туреччина мала амбіції придбати 100 літаків F-35. Втім, загальна залежність Туреччини від росії є невеликою. На відміну від Угорщини, яка має значно менші збройні сили, ніж Туреччина, а її військово-повітряні сили складаються лише з однієї ескадрильї шведських винищувачів Гріппен. Решта повітряної компоненти складається з застарілої російської техніки. Отже, навіть у цьому аспекті Угорщина більше за інших членів НАТО залежна від сервісної бази росії.

Надмірна залежність країни-члена НАТО від російських енергоносіїв, озброєнь та кредитування, безперечно створює загрозу для всього оборонного альянсу.

Тому виглядає доцільним створити шкалу залежності країн-членів НАТО від потенційних ворогів цього оборонного союзу. Ця шкала залежності має попереджати, що певна країна перетнула межу, після якої зʼявляються сумніви: вона стане на захист інших країн-членів у разі конфлікту з ворогом згідно з 5 статтею статуту?

Цьому має бути присвячена нова 15 стаття статуту НАТО, прийнятому у Вашингтоні 4 квітня 1949 року, яка передбачатиме консультації згідно зі статтею 4. Тому що стаття 4 передбачає консультації не тільки у разі небезпеки для території країн НАТО, але й для
«політичної незалежності або безпеки будь-якої зі сторін».

Має бути відведений певний термін часу, у межах якого залежній країні пропонується зменшити свою залежність в галузі енергетики, озброєнь або фінансів до прийнятного для НАТО рівня.

І заключна, шістнадцята стаття статуту має передбачати процедуру голосування країн-членів НАТО щодо припинення членства, у разі свідомого незменшення рівня залежності від потенційного ворога.

Наявність таких статей у статуті НАТО змусили би панів Орбана та Сіярто подумати десять тисяч разів перед тим, як відверто ставати на бік агресора.