У дискусіях знову починає сновигати тінь Табачника
Знову про мову
Бо комусь, бачите, заява міністра освіти і науки Оксена Лісового виглядає якоюсь надто різкою.
У дискусіях знову починає сновигати тінь Табачника. Неглупі люди дістають методичку, якою користувалися всі російські агенти публічного впливу в Україні, й починають надавати їй нового життя. Ми знову чуємо ці безглузді порівняння зі Швейцарією, Канадою та іншими країнами, де державною є не одна мова або де люди спілкуються мовами інших народів чи країн.
Отже, щоб порівнювати Україну зі Швейцарією, потрібно перенести Україну на місце Швейцарії, пройти абсолютно усі етапи становлення цієї держави з усіма нюансами, а тільки тоді закликати робити точно те саме, що роблять у Швейцарії. Аналогічно у випадку порівняння з Канадою чи іншою державою.
Коли ми говоримо про мову, парламентську республіку, бо десь воно працює чи хай навіть працює у більшості демократичних держав, то маємо розуміти одну просту річ — історія, традиції і виклики для конкретної країни формують для неї унікальні обставини. І не завжди щось, що десь працює добре, буде точно працювати в будь-якій іншій країні.
Невже війна росії проти України з усією передісторією проблеми й усіма нюансами ще не переконала, що державна мовна політика Швейцарії і Канади та мовна політика України повинні базуватися на абсолютно різних підходах?!
Мисліть гнучкіше, шановні.
