Я ненавидів Діда Мороза
Мені на новий год ніколи не дарували нічого
Тільки Дід Мороз в школі — пакет дешевих цукерок, один кислий мандарин і купу «горошку» в глазурі.
І то був ніякий не дід мороз, а Іван Михайлович Лазоренко, вчитель фізкультури, про що всі знали з 2-го класу, але закривали очі.
Ще дома стояв Дід Мороз під ялинкою з торбою. Мати казала, що в торбі в нього шоколадні цукерки і казки з цвітними малюнками. Той Дід Мороз мені ніколи нічого не давав. В нього була патериця в руці. Щоб бить дітей. Я його ненавидів. Він був схожий на Карла Маркса, що висів у батька на роботі.
В 5-ть років, на новий 1975-й рік, я наважився. Взяв швабру, турнув Діда Мороза додолу. Наступив йому ногою на голову. Вирвав у нього торбу з рук, а самого Діда Мороза кинув в плиту.
В торбі не було нічого… вата якась…
В мене це — давнє…
Я нічого не забув. Я нікому не простив…
