Передплата 2024 «Добре здоров’я»

«Після Бучі я знаю: жити треба зараз»

Історія біженки

«Я зрозуміла, що ще не жила. Я чомусь прислуховувалася до думки інших людей… Після Бучі я знаю: жити треба зараз», — сказала мені в інтерв‘ю візажистка і стиліст-перукар Alena Kolesnik (35 років).

16 днів в окупованій Бучі вона записувала відеощоденник. Страх, сльози, надія, бажання померти і молитви. 10 російських солдатів ставили її до стінки… Друг сім’ї вийшов по хліб і не повернувся… Виїхала Альона «зеленим коридором» на третій день евакуації. І поїхала в Париж. «А куди ще їхати візажисту? Мілан або Париж», — пояснила мені сміючись.

Вона швидко знайшла роботу в салоні краси. Але попрацювати змогла лише 6 днів. Просто відмовляли ноги … від стресу, який пережила. Тож була вимушена познайомитись з французькою медициною.

Каже, що звикла отримувати задоволення від роботи і спілкування з клієнтом, а в паризьких салонах краси виділяють аж 30 хвилин на людину. Швидкість шалена, тож і якість обслуговування у майстрів різна. Зараз мріє відкрити свій салон у Франції, на що ніяк не могла зважитись у Києві.
За словами Альони «місто дороге, а парижани дуже економні». Ціна кави від 3 до 9 €. Аби прожити треба близько 3000 € на місяць (це з орендою квартири).

Альона відзначає, що «Париж — місто вільних людей. Так, місцями трішечки брудний, але в цьому навіть є дух свободи. Підкупив мене». А ще Париж їй нагадав нашу Одесу. І вона зрозуміла, що потрібно більше посміхатися, коли йдеш вулицями столиці Франції. Інакше люди можуть і розізлитися, прикладом, як тітонька-продавчиня квитків в метро.

Загалом парижанки — унікальні. «Ну, як можна бути такими худими на круасанах?» — дивується Альона Колісник. «В них такі ідеальні зачіски, мінімум макіяжу, тільки вії підфарбовані і завжди шалики», — захоплюється вона. «А от чоловіки красені самозакохані». «Хоча всі люди різні, як і у нас», — знову посміхається в ефірі, — «треба припинити захоплюватися психологією, інакше я ніколи не зустріну мого чоловіка».

Альона не думала, що залишиться у Франції аж на пів року. Сподівалась, що війна закінчиться раніше. А зараз знову подала документи на дозвіл перебування у Франції. «Я вільна у своїх діях, я тут сама», — говорить жінка. І додає, що вперше почула цікаву думку від подруг, які мають дітей, що їй має бути спокійніше, бо вона без діток, нема такої відповідальності. «Дивно, але ж правда», — дивиться у стелю.

Мріє про мирне небо над Україною, а найбільшим страхом залишається війна і окупація.

Візажист Альона Колісник радить жінкам не забороняти собі фарбуватись. «Наносьте макіяж, може і сукню нову купіть, якщо вам це покращує настрій. Життя таке непередбачуване», — сказала вона наприкінці ефіру.

Попрощалися і домовилися зустрітись у Києві.

Через 5 хвилин після ефіру дзвінок: «А ще забула… У парижанок в макіяжі, знаєте, яка особливість? Червона помада. Тож я перед ефіром і нафарбувала нею губи».

P. S. Щонеділі о 21.00 в Інстаграм в прямому ефірі українські біженки з різних країн світу розповідають свої історії. Це я сама собі придумала такий проєкт «Просто неба»… Чимало ж жінок з дітками шукали дах над головою. Буду рада почути вашу історію. «Це мотивує і підтримує», — пишуть мені користувачі.

Тримаймося! Бережемо дітей! Слава ЗСУ!

Джерело

Схожі новини