Передплатити

"Шрьодеризація" канцлера Шольца

Мабуть, колишній канцлер Німеччини Ґергард Шрьодер дуже собою пишається. Адже увійшов до політичної історії Європи не лише своїм канцлерством, а й явищем, якому дав своє ім'я, - "шрьодеризацією"


Ганебна "шрьодеризація" полягає у масовій купівлі путінською росією європейських політичних лідерів (грошима, посадами, компроматом або й усім тим разом), і як наслідок, у їхній відверто проросійській позиції. Шрьодеру, однак, через "шрьодеризацію" зовсім не соромно. Тому цей німецький посіпака путіна досі (!), через три місяці після початку російської агресії проти України, залишається членом ради директорів компанії "роснєфть". А вже у червні Шрьодер, очевидно, стане членом ради директорів "газпрому", куди його висунули на початку лютого.

У рамках боротьби зі "шрьодеризацію" Європейський парламент закликав Берлін запровадити проти Шрьодера санкції - через його відмову піти з ради директорів "роснєфті". Однак федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц не вважає, що такі санкції потрібні. "Було би краще, якби Шрьодер пішов зі своїх посад" (у російських енергетичних компаніях - А.Є.), каже Шольц, але забирати у приятеля путіна канцлерську пенсію (8300 євро на місяць) - це вже занадто. Цілком достатньо, на думку Шольца, що Бундестаґ нарешті скасував фінансування парламентського офісу Шрьодера…

І це не єдиний випадок, коли Олаф Шольц займає "гібридну" позицію.

Попри те, що Бундестаг ухвалив рішення про постачання Україні важкого озброєння, уряд Шольца з цими поставками не поспішає. "Складається враження, що канцлер не хоче постачати", – констатував у інтерв'ю Deutsche Welle посол України в Німеччині Андрій Мельник. Дипломат припускає, Шольц хоче дочекатися припинення вогню в Україні, і тоді "більше не потрібно буде ухвалювати сміливі рішення"... Навмисне затягування Україні важкого озброєння Шольцові закинув також лідер опозиційного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Фрідріх Мерц.

Боягузлива, нерішуча реакція Шольца на російську агресію проти України багатьом німцям не подобається. Рейтинг Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), яку представляє канцлер, знижується. За даними соцопитувань, СДПН уже поступається у рейтингах блокові ХДС-ХСС, і далі втрачає симпатії виборців, зокрема, на користь "Зелених" (їхні представники в уряді, насамперед глава МЗС Анналєна Бербок і віцеканцлер Роберт Габек, налаштовані щодо допомоги Києву адекватніше).

Саме боягузство Шольца стало головною причиною поразок СДПН на недавніх виборах до парламентів двох федеральних земель, Шлєзвіґ-Гольштайн і Північний Рейн-Вестфалія. Друга поразка була для соціал-демократів особливо дошкульною, адже найбільш густонаселена німецька земля Північний Рейн-Вестфалія вважалася колись оплотом СДПН. Після перемоги на виборах до Бундестаґу "червоні" сподівалися взяти в цій землі реванш за поразку 2017 року, але на виборах до ляндтаґу знову перемогли християнські-демократи... Здавалося би, усі тривожні дзвіночки, які мали би спонукати Шольца до зміни позицій на російському напрямку, вже прозвучали. Але, попри завдані виборцями болючі удари у двох землях, Шольц раптом узявся захищати путінського холуя Шрьодера…

У чому причина саме такої політичної лінії Шольца?

СДПН є політичною силою, традиційно прихильною до москви (так було ще за часів срср), а Шольц у молодості належав до лівого крила соціал-демократів, симпатії якого до кремля й комуністичної ндр були ще більшими. Шольц працював міністром в уряді свого однопартійця Шрьодера, а потім - в уряді християнської демократки Анґели Меркель. Шрьодер був відверто проросійським політиком. Меркель, здається, добре розуміла, ху із насправді містер путін. Але водночас фактично продовжувала лінію Шрьодера, принаймні, щодо газпромівських "Північних потоків".

Можна сказати, Шрьодер і Меркель для Шольца - його політичні тато й мама. Яких Шольц звик слухатися... Зараз він уже сам канцлер, але, схоже, на справжнє політичне лідерство не здатний. Тому, аби чого не сталося, далі рухається фарватером, прокладеним Шрьодером і Меркель…

P.S. 20 травня ексканцлер ФРН Шрьодер усе-таки прийняв рішення вийти з ради директорів «роснєфті».