Перш ніж схвалювати атаку на журналіста, тричі подумайте
Авторитаризм – це смерть для України
Так, давайте розберемося з Юрієм Бутусовим.
Чи він поводися нечемно, без поваги до вищої державної посади? Так.
Чи буває, що він пише пристрасні, ангажовані, навіть сумнівні речі? Буває, треба визнати. Я з ним часто не згоден у принципових питаннях.
Та й загалом він не янгол. Я кілька разів з ним зустрічався, зазирав йому за спину — крил не побачив.
Чи є все це підставою для кримінального переслідування? У демократичній країні, де верховенство права, — ні, такого не може бути, це виключено. В автократичній країні, де слідчі отримують згори накази, кого переслідувати, а кого ні, — це звичайне явище.
Тільки не треба мені розповідати, що старе відео, зроблене десь на полігоні кілька років тому, — це розв'язування війни. Бо тоді треба переслідувати всіх, хто стріляв нещодавно й не на полігоні, а також усіх, хто стріляв в тирі й записував відео зі словами на кшталт «смерть ворогам».
ДБР було створено для розслідування злочинів вищих державних службовців, які можуть завдяки своїм посадам перешкоджати правосуддю. Не журналістів і не командирів тилових полігонів.
Чи треба ганьбити Бутусова за його поведінку? Це залежить від ваших особистих оцінок тієї ситуації. Хтось скаже «так», хтось скаже «ні». Але напевно ніхто не скаже, що його треба за це саджати на термін від 7 до 12 років. Чи навіть лякати таким терміном ув'язнення.
Вам розповісти, чим закінчилася історія з Ґонґадзе? Чи, може, самі згадаєте?
Авторитаризм — це смерть для України. Хто не вірить, подивіться на Білорусь. Великий авторитарний режим завжди проковтне маленький авторитарний режим.
Тому демократію треба захищати, і журналісти — пристрасні, упереджені, нечемні — є форпостом цієї оборони.
Тому перш, ніж схвалювати атаку на журналіста, тричі подумайте. Адже всі запам'ятають ваші слова. І нагадають їх вам, коли прийдуть за вами.
Ах, ви думаєте, що за вами не прийдуть? То, може, нагадати вам 1932−1939?
