Передплатити Підтримати

У “Північного потоку-2” знову проблеми

Зволікання із сертифікацією пов'язане із очевидним нахабством “Газпрому”


Те, що німецький регулятор тимчасово призупинив процедуру сертифікації газопроводу «Північний потік-2», багато хто сприймає як політичний хід — нагадування президентові Росії Володимиру Путіну, цьому фактичному господареві «Газпрому», що не можна ставитися до Німеччини та Заходу в цілому як до об'єкта для демонстративного шантажу.

Адже Путін і не приховує, що відмова «Газпрому» від заповнення сховищ у Європі, яка викликала справжню паніку на ринку — це результат зволікання із запуском другої гілки «Північного потоку». Скільки разів ми чули від Путіна та інших російських політиків і енергетичних начальників — ось буде запущено «Північний потік-2» — і газ одразу знизиться в ціні.

Але насправді це зволікання із сертифікацією пов'язане із очевидним нахабством «Газпрому». Те, що німецький регулятор видає сертифікати компаніям, зареєстрованим у Німеччині, ні для кого не секрет. Але «Газпром» зареєстрував «Північний потік-2» не у Німеччині, а у Швейцарії, а саме — у кантоні Цуг, який здавна був діловим центром для російських компаній у Європі. У Німеччині вирішили зареєструвати дочірню компанію, простіше кажучи — декорацію. У Росії так завжди роблять. Навіть коли купували великі промислові гіганти, переможцями аукціонів нерідко виявлялися нікому не відомі компанії з адресами у сараях.

Але тільки Німеччина — не Росія. Німецький регулятор не може видати дозвіл із порушенням законодавства. І вимагає, щоб компанія, яка подала заявку на сертифікацію газопроводу, була справжньою компанією, а не фікцією. Те, що у Москві просто не бажають цього розуміти — це, звичайно, не німецька, а російська проблема.

І вона вкотре змушує нагадати одну просту істину. Річ не тільки у тому, що Путін налаштований використовувати газ як енергетичну зброю проти України та інших країн. Річ у тому, що Захід довіряє свою енергетичну безпеку мафії, якій начхати на закони цивілізованого суспільства. Яка навіть через три десятиліття після краху комунізму вірить, що всіх можна зламати через коліно — і належним чином діє.

Джерело