Байден, Зеленський і «доктрина Байдена»
Якщо Путін буде наступати, Байден буде робити те, що робив Обама
Президент України Володимир Зеленський зустрінеться зі своїм американським колегою наступного дня після того, як Джозеф Байден оголосив про початок «нової ери» у американській політиці — Сполучені Штати не будуть більше займатися змінами у інших країнах за допомогою військової сили. У своєму докладному виступі, який був присвяченим підведенню підсумків афганської кризи, Байден пообіцяв, що американці надалі будуть ставити перед собою завдання, виконання яких можна домогтися, а не цілі, яких вони ніколи не досягнуть. І, зрозуміло, спиратися насамперед на фундаментальні інтереси Сполучених Штатів.
Однією з найбільших помилок у Афганістані Байден назвав постійну зміну цілей — від запобігання нападам «Аль-Каїди» до будівництва держави. Відмова від такого мислення, від повномасштабного розгортання військ за кордоном, на думку Байдена, зробить Америку тільки сильнішою.
Це те, що спостерігачі називають «доктриною Байдена», маючи на увазі фундаментальне ставлення американського президента до зовнішньополітичних викликів. Але, якщо задуматися, нічого нового у цій доктрині немає і вона не має нічого спільного із реальним розвитком подій у майбутньому. Жоден американський президент у новітній історії не мав бажання розгортати війська за межами країни, це завжди було пов'язано саме із національними інтересами США.
Президент Джордж Буш-молодший був переконаним ізоляціоністом. Все змінило 11 вересня і запит американського суспільства на ліквідацію терористичної небезпеки. Президент Барак Обама був ще більшою мірою не зацікавлений у застосуванні американських військ за кордоном, ніж Буш. Його президентство почалося з присудження Обамі Нобелівської премії миру — до такого рівня антитезою Бушу виглядав Обама у очах миролюбного людства. І американський президент не розчарував шанувальників, він ухвалив рішення про припинення військової місії в Іраку. Це, власне, і була «доктрина Обами», віцепрезидентом у якого був Байден.
Але, на своє нещастя, Обама був президентом два терміни — так що йому довелося повертати американських військових до Іраку, щоб вони почали боротьбу з «Ісламською державою». Дональд Трамп був ще більше ізоляціоністом, ніж Буш і Обама разом узяті — тому він і підписав угоду із «Талібаном», результати виконання якої ми всі зараз і спостерігаємо. Інша справа, що і сам Байден — прихильник виведення військ, і американська суспільна думка до цього схиляється.
Але ось тільки екстремісти завжди сприймають відсутність Америки не як доказ її благородства і розважливості, а як доказ слабкості. Доказ того, що тепер можна переносити терористичну активність з Близького Сходу і Центральної Азії до Сполучених Штатів і Європи. Навіть у своїй програмній промові Байден погрожував екстремістам з «Ісламської держави», обіцяв їх вистежити і покарати за теракт у Кабулі.
Але ось тільки екстремісти з «Ісламської держави» не чекатимуть, коли Байден їх вистежить і покарає. Вони прийдуть до нього — прямо до Сполучених Штатів — щоб влаштувати у американських містах те, що вони влаштували у Кабулі. Нехай американський президент навіть і не сумнівається, що вони з'являться. Тому що тепер вони можуть отримати і можливість створювати тренувальні табори, і можливість набирати бойовиків з нескінченного резервуару афганської безвиході. Для екстреміста просто гріх не скористатися цими можливостями, щоб влаштувати у Америці і Європі криваве місиво.
І тоді американська громадська думка знову розвернеться на 180 градусів і американський президент — Байден або його наступник — під оплески віддасть наказ про повернення військ до Афганістану чи якоїсь сусідньої країни. Це всього лише питання часу, бо іншого шляху для обмеження терористичних можливостей і забезпечення національних інтересів Сполучених Штатів просто не існує — щоб там Буш, Обама, Трамп або Байден собі не вигадували. Інший шлях — зовсім не згортання військової присутності, а перетворення Сполучених Штатів на частину всесвітнього халіфату. Але, як на мене, у плани Байдена це не входить.
Для України це декларування нової старої доктрини Байдена означає дуже прості речі. І у разі, коли мова йде про забезпечення національної безпеки нашої країни, Сполучені Штати віддадуть перевагу діяти політичними методами. Простіше кажучи — якщо Путін буде наступати, Байден буде робити те, що робив Обама. Розмовляти, вимагати припинити силові дії, погрожувати посиленням санкцій. Пропонувати провести екстрений саміт для вирішення накопичених проблем. І думати про те, як допомогти Україні в разі втрати нею нових територій.
Байден хоче від Зеленського, щоб Зеленський сказав йому те, що сказав кілька днів тому у Білому домі прем'єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннет. Що Ізраїль захищатиме себе сам, а від Америки він очікує підтримки і допомоги. Україна, теж, звичайно ж, повинна захищати себе сама. Але ось тільки Ізраїлю не протистоїть ядерна держава — а отриманню Іраном ядерного статусу єврейська держава відчайдушно опирається за умови не найкращої підтримки чинної адміністрації. Вороги Ізраїлю є більш слабими, ніж Ізраїль. Ворог України є більш сильним, ніж Україна.
Але для демонстрації ефективності доктрини Байдена цієї очевидної відмінності можна й не помітити.
