Меркель іде, Німеччина “зеленішає”

«Виборчий суперрік» розпочався у двох федеральних землях, розташованих на південному заході ФРН, Баден-Вюртемберг і Райнлянд-Пфальц (згодом обиратимуть ляндтаги у Саксонії-Ангальт, Тюрингії, Берліні й Мекленбурзі-Передній Померанії). Головний підсумок — «розчарування» у лавах Християнсько-демократичного союзу (ХДС) канцлерки Ангели Меркель. У Баден-Вюртемберзі й Райнлянд-Пфальці ХДС узяв значно менше голосів, ніж 2016 року.

На виборах до ляндтагу Баден-Вюртембергу найбільше голосів виборців здобули «Зелені» — 32,6% (на 2,3% більше, ніж 2016-го). Тож прем'єром там уже на третю каденцію залишиться «зелений» Вінфрід Кречман. ХДС, який у цій землі є партнером «Зелених» по коаліції у ляндтазі, показав у Баден-Вюртемберзі свій найгірший результат в історії — 24,1% (майже на 3% відсотки менше, ніж п'ять років тому). Соціал-демократична партія (СДПН) одержала 11% голосів (втратила 1,7%), ліберальна Вільна демократична партія (ВДП) — 10,5%, а проросійська, популістична й й антиєвропейська «Альтернатива для Німеччини» («АфД») — 9,7%, тобто на 5,4% менше, ніж 2016 року.

Зате у Райнлянд-Пфальці СДПН перемогла (35,7%). ХДС у цій землі другий, 27,7%, але п'ять років тому партія Меркель мала там 31,8%… «Зелені» взяли у Райнлянд-Пфальці 9,3%, «АфД» — 8,3%, а ВДП — 5,5%.

Такі результати ХДС «розчаровують», наголосив голова цієї політсили Армін Ляшет. Але знайшов і позитив: добре, мовляв, що впали результати «Альтернативи» — «праві популісти програли в обох землях»… Слабка втіха. Попереду вибори до парламентів чотирьох земель на сході Німеччини, у колишній комуністичній НДР. А там популярність «АфД» і «Лівих», чимало виборців яких вірять брехливій російській пропаганді, зокрема, «ковідній», надалі зростає…

Ляшет також прокоментував «скандал із масками», який на думку політологів, відвернув виборців від ХДС. (Двоє депутатів Бундестагу від блоку ХДС/ХСС під час пандемії отримали високі комісійні за посередництво у торгівлі захисними масками. Депутати, яких підозрюють у корупції, уже покинули лави своїх партій. Одного з них позбавлено мандату, другий заявив, що восени до Бундестагу не балотуватиметься). На думку Ляшета, реакція очолюваного ним ХДС на скандал була «дуже швидкою», і саме це, мовляв, дозволило політсилі Меркель утриматися серед лідерів земельних перегонів…

Бажання Ляшета «підсолодити» гірку пілюлю поразки зрозуміле. Хоча на з'їзді ХДС у січні Ляшет переміг конкурентів у боротьбі за пост голови партії, популярним політиком не став: приблизно половина німців не схвалює рішення про призначення Ляшета головою ХДС. Тож не факт, що саме він стане кандидатом у канцлери від ХДС/ХСС… Можливо, це буде глава уряду Баварії Маркус Зьодер? За даними торішнього опитування ZDF, лідера Християнсько-соціального союзу (ХСС) хотіли бачити канцлером ФРН аж 64% німців.

Утім, справжньою причиною провалу ХДС у Баден-Вюртемберзі й Райнлянд-Пфальці став зовсім не «скандал із масками». Як визнав генеральний секретар ХДС Пауль Зємяк, результати партії Меркель «віддзеркалили зростання невдоволення, нерозуміння й нетерпіння виборців щодо дій влади під час коронавірусної кризи». Поза тим, вважає польський політолог Пшемислав Журавський вель Граєвський, християнських демократів послаблює майбутній відхід від політики популярної у виборців Ангели Меркель. «Це поєднується з неефективністю Берліна у боротьбі з епідемією, — цитує експерта портал tvp.info.pl. — Громадськість дуже втомилася від обмежень, зростає кількість противників подальших локдаунів. Відбуваються акції протесту й сутички з поліцією… Саме Німеччину сприймають як країну-лідера Європейського Союзу, а Брюссель точно не демонструє високих результатів у постачанні вакцин».

Колись спад популярності ХДС/ХСС означав її зростання у СДПН, і навпаки. Якби так було зараз, це не віщувало б Україні нічого доброго. Уряд на чолі з представником СДПН (саме із її «лона» вийшли такі Putin-Versteher, тобто «ті, що розуміють Путіна», як ексканцлер Герхард Шредер і нинішній президент ФРН Вальтер Штайнмаєр) просував би «Північний потік-2» з іще більшим завзяттям, ніж уряд із канцлеркою від ХДС… Утім, у нових німецьких реаліях із провалів ХДС користають головно не соціал-демократи, а «Зелені». І це для Києва добре, оскільки саме ця партія є нині єдиним у Німеччині принциповим противником добудови «Північного потоку-2».

Непоганим варіантом (із точки зору інтересів України) була би урядова коаліція у складі ХДС/ХСС і «Зелених», які б одержали портфель глави МЗС. Навіть якщо партія Меркель продовжить своє падіння, і коаліцію у Бундестазі створять без неї (наприклад, «Зелені», СДПН і ВДП), «екологічна» політсила зробить усе, аби «Північний потік-2» не добудували. Якщо, звісно, до того часу, коли буде сформовано новий німецький уряд, це будівництво ще не завершать…