Передплатити Підтримати

Активні кейси та карантин. Про що говорить нам статистика

Усі країни, які страждають від епідемії COVID-19, мають загальні риси і в той самий час суттєві відмінності. Розглянемо країни, за якими я спостерігаю

Для початку нагадаю, що з березня 2020 року я проводжу математичний моніторинг у більш як 50 країнах. Передусім — це всі країни Європи, а також деякі неєвропейські країни, які мені цікаві і медстатистиці яких довіряю.

Усі країни, які страждають від епідемії COVID-19, мають загальні риси в аспекті епідемії і в той самий час мають суттєві відмінності. Загальні риси обумовлені об'єктивними законами природи, а відмінності — специфічним набором чинників, притаманних кожній окремій країні. Тривіальними чинниками, які забезпечують відмінності між країнами, є, на моє переконання: демографія, щільність населення, особливості колективної ідентичності народів, які проживають в межах своєї країни, кліматичні особливості, геополітичні відмінності, рельєф місцевості країни, рівень урбанізації, особливості вікової піраміди і т. ін. Важливо також зауважити, що оскільки вірус SARS-CoV-2 існує у вигляді декількох штамів, то з загальних міркувань можемо припустити: перебіг епідемії залежить також від домінуючого штаму вірусу у конкретній країні.

Розглянемо країни, за якими я спостерігаю, щодо різних аспектів епідемії. Звичайно, нас будуть цікавити передусім відносні характеристики і тільки у деяких випадках — абсолютні.

1. Рівень інфікованості країн

Рівень інфікованості описується відповідним коефіцієнтом Ktc/1M, що дорівнює кількісті TC (кількість людей, інфікованих коронавірусом від початку епідемії) на 1 млн населення країни, регіону чи світу.

За рівнем інфікованості країни на 1.01.2021 можна розділити на п’ять груп в залежності від величини Ktc/1M.

Середній рівень інфікованості у нашій групі країн — 37 177 інфікованих людей на 1 млн. населення, або 3,72% від кількості населення нашої групи країн, по всьому світу — 10 758, або 1,08% від населення світу. Ми бачимо, що наша група країн інфікована майже учетверо більше, ніж у середньому світ.

Маємо наступний розподіл країн з цього параметру:

— Низький рівень — Ktc/1M — менше 15 000 інфікованих на 1 млн. населення — Нова Зеландія (432), Австралія (1 108), Японія (1 824), Гренландія (4 752), Фінляндія (6 512), Норвегія (9 107), Греція* (13 354);

 — Помірний рівень — Ktc/1M більше 15 000 і менше 30 000 інфікованих на 1 млн. населення — Канада (15 337), Ісландія (16 807), Кіпр*(18 171), Ірландія (18 484), Албанія*(20 275), Німеччина (20 800), Естонія (21 406), Азербайджан** (21 473), Латвія (21 808), Монако (22 219), Україна*(24 414), Данія (28 174), Мальта (28 892), Хорватія (29 221);

Середній рівень — Ktc/1M більше 30 000 і менше 40 000 інфікованих на 1 млн. населення — Словаччина (3 2877), Румунія*(32 977), Угорщина* (33 715), Ватикан (33 666), Боснія+*(33 935), Польща (34 233), Італія (34 877), Молдова*(35 942), Велика Британія (36 565), Сербія*(38 754), Австрія (39 948), Північна Македонія (39 998);

 — Високий рівень — Ktc/1M більше 40 000 і менше 55 000 інфікованих на 1 млн. населення — Франція (40 101), Португалія (40 628), Іспанія (41 415), Швеція (43 173), Ізраїль (46 019), Нідерланди (46 461), Швейцарія (52 070), Литва (53 239), Вірменія*(53 856);

 — Дуже високий рівень — Ktc/1M більше 55 000 інфікованих на 1 млн. населення — Бельгія (55 661), Ліхтенштейн (55 941), Грузія*(57 313), Словенія (58 753), Гібралтар (60 559), США (61 583), Чехія (68 292), Сан Марино (71 481), Люксембург (73 849), Чорногорія*(76 813), Андорра (104 090).

Наведений розподіл країн залежно від рівня інфікованості дозволяє нам припустити певні закономірності щодо цього параметру пандемії:

— Острівні країни мають перевагу перед материковими, бо в них легше можна досягти максимальної ізольованості від інших країн, що дуже важливо після введення жорсткого карантину в країні. Відсутність автомобільного сполучення з іншими країнами, за виключенням тунелів з материком, сприяє низькому рівню інфікованості країни. Усі острівні країни у нашому розподілі належать до перших двох груп з низьким та помірним рівнем інфікованості;

— Цікаво було б дослідити залежність рівня інфікованості від співвідношення довжин сухопутного та морського кордонів країн. Не виключено, що ця залежність — прямо пропорційна, тобто півострівні держави також мають рівень інфікованості менший ніж материкові.

— Важливим чинником рівня інфікованості є щільність населення (кількість населення на 1 кв. км). Це ми добре бачимо по невеликих, але дуже населених країнах. Вказана залежність дає можливість також зрозуміти, що сільські місцевості при всіх інших рівних параметрах менше страждають від епідемії. Найбільші показники інфікованості у густо заселених міських кварталах.

— Світова медстатистика не дає можливості зрозуміти залежність рівня інфікованості від типу штаму вірусу, ці дослідження ще попереду.

— Додаткові дослідження показують мені, що Східна Європа має в середньому менший рівень інфікованості, ніж Західна, через меншу щільність населення, а також — пізніший початок епідемії, бо рівень інфікованості також залежить від своєчасного та суворого включення карантину.

— За наведеним розподілом ми бачимо, що рівень інфікованості майже не залежить від рівня економічного розвитку країни, зокрема від рівня медицини.

— Наведений розподіл дуже чітко нам вказує на абсурдність міфу про «колективний імунітет». П’ята група країн — це країни, які найближче підійшли до «колективного імунітету», але й вони знаходяться від нього дуже далеко. За інформацією з Інституту Коха (Німеччина) для отримання колективного імунітету без вакцинування необхідно, щоб в країні перехворіли від 40 до 70 відсотків населення, а ми маємо у п’ятій групі від 5,6% в Бельгії до 10,4% в Андоррі інфікованих людей, до того ж вони ще не всі перехворіли.

2. Рівень активних кейсів на 1 млн. населення

Визначимо розподіл країн за кількістю одночасно хворих коронавірусною інфекцією на 1 млн. населення в різних країнах. Справа в тому, що цей показник дає нам інформацію про рівень кількості активно хворих людей, і, зрозуміло, що він досить важливий.

Розіб'ємо наші країни на три групи залежно від зазначеного показника:

Середньосвітовий рівень Kаc/1M дорівнює 2 833 активних кейсів на 1 млн. населення, або 0,28%.

В нашій групі країн — він дорівнює — 16 913, тобто у шість разів більше, або 1,6%.

 — Низька кількість хворих — Kаc/1M менше 5 000 — Нова Зеландія (11), Австралія (68), Гренландія (106), Грузія*(273), Японія (281), Ісландія (429), Фінляндія (1 181), Канада (2 004), Норвегія (2 108), Хорватія (2 174), Австрія (2 396), Молдова*(2 777), Румунія*(2 905), Азербайджан**(3 106), Мальта (3 243), Монако (4 164), Німеччина (4 566), Вірменія*(4 570), Ізраїль (4 742);

— Середня кількість хворих — Kаc/1M більше 5 000 і менше 25 000 — Данія (6 016), Польща (6 085), Естонія (6 892), Андорра (6 893), Латвія (7 014), Португалія (7 120), Україна*(7 489), Ліхтенштейн (7 516), Люксембург (8 123), Албанія*(8 171), Боснія+*(9 084), Північна Македонія (9 302), Словаччина (9 418), Італія (9 433), Сан Марино (9 627), Словенія (9 655), Болгарія (10 859), Чехія (11 217), Греція (11 928), Ірландія (13 328), Чорногорія (14 305), Швейцарія (14 627), Ватикан (14 963), Кіпр (16 375), Угорщина*(16 433), Гібралтар (23 600), США (23 995);

 — Велика кількість хворих — Kаc/1M більше 25 000 — Литва (26 373), Сербія*(34 770), Велика Британія (35 236), Іспанія (36 116), Франція (36 139), Швеція (41 821), Нідерланди (45 418), Бельгія (50 143).

Що нам дав розподіл країн за рівнем активних кейсів (хворих)?

Рівень активних кейсів в країні передусім залежить від рівня медицини, але не тільки від цього. Наприклад, відомо, що в різних країнах МОЗи встановлюють протоколи лікування різних хвороб, а також протоколи одужання.

Ми можемо також припустити, що протоколи розміщення хворих коронавірусною інфекцією та виписки хворих на амбулаторне лікування також не збігаються в різних країнах.

Але в той самий час ми бачимо, що деякі країни вже часто попадають на низькі рівні певних аспектів пандемії, а інші часто знаходяться на високих рівнях, і я думаю, що такий збіг не є випадковим.

Примітки: * Країни, медстатистиці яких я мало довіряю.

Джерело