Передплатити Підтримати

Не в цьому році. Коли Україна пройде пік епідемії

Розглянемо різні аспекти епідемії COVID-19 в Україні за останній місяць (включно 17 листопада)

А саме:

— тотал кейсіс — загальна кількість інфікованих з початку епідемії;

— денна інфікованість — кількість підтверджених тестів за кожен конкретний день;

— активні кейси — кількість підтверджених хворих за кожен окремий день, незалежно від місця перебування хворого;

— летальність — кількість летальних випадків за весь термін від початку епідемії;

— денна летальність — кількість летальних випадків на кожний конкретний день.

Простий обрахунок, яким я не буду вас обтяжувати, дає нам наступні результати на ніч 18 листопада:

— загальна кількість інфікованих в Україні (тотал кейсіс) — 557 657, місяць тому — 256 266. За місяць зміна — 301 391, тобто за останній місяць в Україні було інфіковано більше, ніж за перші шість місяців з початку епідемії.

— загальна кількість летальних випадків — 9 856 (1,77%), місяць тому 4 887 (1,91%), за останній місяць від епідемії загинуло стільки ж громадян України, скільки за попередні 6 місяців, середньосвітовий відсоток летальних випадків — 2,40%, тобто коефіцієнт по Україні летальності зменшився.

— загальна кількість тих, що одужали — 250 983 (45,01%), місяць тому — 112 570 (43,93%), середньосвітовий відсоток — 69,64%. Відсоток одужуючих в Україні зростає, за місяць одужало стільки ж, скільки за шість місяців.

— загальна кількість хворих (активних кейсів) — 296 818 (53,23%), місяць тому — 138 809 (54,16%), кількість хворих за місяць подвоїлася, середньосвітовий відсоток хворих — 27,96%.

Кожен може перевірити, що сума трьох останніх параметрів дорівнює показнику першого.

— Передусім, кидається в очі, що порівняння світових показників та українських не на користь України, крім коефіцієнта летальності. Я ще наприкінці квітня писав, що коефіцієнт летальності в Україні з великою ймовірністю не відповідає дійсності. Переконаний, що велику кількість летальних випадків від коронавірусу та його ускладнень в Україні списують на інші хвороби. Якщо це так, то не викликають довіру і інші показники, насамперед — кількість інфікованих. Оскільки іншої статистики в нас немає, будемо користуватися офіційними даними, але пам’ятати про значущу невідповідність.

— Розрахунки показують, що коливання (циклічності) показників епідемії аналогічні загальносвітовим і з великою точністю з ними співпадають: період коливання — 7 днів (тиждень), термін летальності — 4 тижні.

— Щодо тотал кейсіс ми бачимо постійно зростаючий процес з позитивною кривизною, що дає нам уявлення про стадію епідемії в Україні — ми проходимо експоненційно зростаючу ділянку графіку, тобто різке збільшення кількості інфікованих починаючи з 22 липня.

— В той же час, досліджуючи кількість активних кейсів, ми бачимо вже три, явно виражені хвилі, що відповідають світовим тенденціям. Початок третьої хвилі в Україні — 22 липня.

— Вказані вище хвилі епідемії в Україні можна також побачити на денних показниках «тотал кейсіс» та летальності.

— Якщо проаналізувати активні кейси на даний момент, добре видно, що друга хвиля епідемії в Україні розпочалася 3 червня. Я це пов’язую з рішенням українського уряду зменшити обсяг карантину з 22 травня, що вплинуло на стомлене карантином населення та привело у сукупності чинників до виникнення другої хвилі епідемії.

— Як я вже писав раніше, грубою помилкою українського уряду було рішення про скасування значної частини карантинних обмежень до подолання Україною піку першої хвилі епідемії. Більшість європейських країн починали поступово зменшувати карантинні обмеження тільки (!) після проходження піку епідемії. Невипадково Україна знаходиться досі серед чотирьох країн Європи, які не пройшли ще пік першої хвилі епідемії разом з Нідерландами, Бельгією та Швецією.

— Друга та третя хвиля епідемії в Україні підсилили першу хвилю саме тому, що ми не пройшли пік — це і привело до різкого розростання епідемії в Україні. Середньодобова швидкість зростання кількості інфікованих в Україні знаходиться у межах 2%, що вдвічі більше середньосвітового рівня, а швидкість зростання активних кейсів наблизилася в останні дні до 3% на день, що майже втричі перевищує середньосвітовий показник.

— Якщо уважно переглянути третю хвилю епідемії в Україні, то побачимо, що експоненційна пряма поки не прагне переходити у прямолінійну ділянку (стабілізації швидкості) розростання обсягу епідемії, за яким невідомо коли почнеться ділянка негативної кривизни з виходом на пік об'єднаної хвилі.

— В останній місяць я затвердився у думці, що в цьому році Україні не вдасться подолати пік епідемії. Водночас це означає, що спускання з недосяжного для нас піку займе не менше ніж 1,5−2 роки.

— Усвідомлення цієї сумної тенденції не повинно викликати в нас паніку, а навпаки — тільки мобілізацію всіх зусиль на пошук формату співіснування з епідемією у найближчі роки.

— Пам'ятаємо про основні чинники, які сприятимуть нашому проходженню через епідемію в Україні з мінімізованими ризиками:

1. Фізична дистанція не менше 1,5−2 метри;

2. Одягання маски у приміщеннях та при контактах з людьми на вулицях;

3. Уникання знаходження в замкнених приміщеннях з великою кількістю людей;

4. Посилена особиста гігієна;

5. Профілактичне підсилення імунітету за рекомендаціями сімейного лікаря.

Джерело