Передплатити Підтримати

Перша вагітність після 30 років збільшує ризики захворіти на рак грудей

На початковій стадії піддається лікуванню у 95% випадків

Рак грудної залози — найпоширеніший та вбивчий вид раку серед жінок. Шанси почути такий діагноз зростають з віком, як для жінок, так і для чоловіків. До речі, вони також можуть мати рак грудної залози, однак, це трапляється досить рідко.

Жовтень — місяць обізнаності про рак грудей.

За умови виявлення хвороби на ранній стадії вона успішно лікується: на першій стадії — у 95% жінок, на другій стадії — у 80%, на третій стадії — у 50% жінок.

Виявити якнайшвидше її допоможуть уважне ставлення до свого здоров'я та самопочуття, а також регулярний скринінг та візити до лікаря, особливо у старшому віці.

В цьому дописі зібрали все, що потрібно знати про рак грудної залози.

Почнемо з самодіагностики цього виду раку.

Є різні відео, інфографіки, ґайди з алгоритмом огляду своїх грудей. Зазвичай його рекомендують робити жінкам починаючи вже з 20 років, аби виявити зміни, якщо вони є.

Утім, з таким методом самодіагностики є невелика проблема: фактично жодне наукове дослідження не виявило, що вона зменшує смертність внаслідок раку грудної залози у жінок.

Саме тому такі організації, як American Cancer Society, в свої останні рекомендації не включили цей спосіб. А US Preventive Services Task Force виключила зі своїх ґайдлайнів рекомендацію лікарям навчати своїх пацієнток проводити самодіагностику.

Так, багато жінок виявляють рак самостійно. Але це відбувається найчастіше не через самодіагностику, а в душі чи під час прийому ванни, перевертаючись у ліжку, або ж на те, що відчуваються якісь зміни в грудях, вказують їхні чоловіки чи партнери.

Це не означає, що треба перестати звертати увагу на свої груди. Важливо розуміти різницю між виконанням самодіагностики та між здоровим розумінням як виглядають груди, які вони мають особливості тощо. Перше — часом перетворюється на спецоперацію з пошуку змін та викликає надмірне занепокоєння і стрес, разом з цим надмірну діагностику, як наслідок виявленої зміни. Друге — радше про здорову увагу до своїх грудей, як і до всього тіла. Також ніхто не забороняє робити самодіагностику грудей. Головне — робити це правильно.

Аби зрозуміти, який скринінг краще робити та в якому віці, треба враховувати особисті ризики та на них зважати. Які фактори підвищують ризик мати рак грудної залози?

— Ризик зростає з віком.

— Історія інших хвороб молочної залози, наприклад, діагностована атипова гіперплазія залози.

— Якщо у жінки був рак на одній груді, є ймовірність, що він може розвинутися на іншій.

— У сім'ї у когось був рак грудної залози. Однак більшість людей з таким діагнозом не мають сімейної історії захворювання.

— Певні мутації генів, що збільшують ризик, можуть передаватися від батьків до дітей. Найвідоміші мутації генів називають BRCA1 та BRCA2. Ці гени можуть значно збільшити ризик раку грудної залози та інших видів раку, але вони не роблять рак неминучим.

— Раннє статеве дозрівання: початок менструації до 12 років збільшує ризик.

— Пізній початок менопаузи: після 55 років.

— Пізнє народження першої дитини — після 30 років або невикористання грудного вигодовування. Грудне вигодовування має захисний ефект.

— Відсутність вагітностей та пологів.

— Ранній вплив джерел радіації, наприклад, якщо жінка отримала променеву терапію грудної клітки в дитинстві чи молодому віці до 30.

— Жінки, які приймають препарати гормональної терапії, що поєднують естроген та прогестерон для лікування ознак та симптомів менопаузи, мають підвищений ризик. Ризик зменшується, коли жінки припиняють приймати ці ліки.

— Ризики збільшують ожиріння та зловживання алкоголем.

Тож який скринінг найбільш ефективний, і в якому віці його варто проходити?

Мамографія — золотий стандарт для виявлення раку грудної залози.

Якщо є проблема, виявлена після огляду чи самодіагностики, лікар спочатку порадить вам пройти саме мамографію. Після цього, якщо буде потреба в додатковому дослідженні, лікар може направити вас на УЗД чи МРТ.

В якому віці треба робити мамографію? Стосовно цього в науковій спільноті існують різні думки щодо віку та частоти проходження мамографії. Тому навіть рекомендації провідних організацій у сфері здоров'я відрізняються.

— Наприклад, US Preventive Services Task Force не рекомендують робити мамографію раніше, ніж у 50 років. Рішення робити його до 50 має базуватися на індивідуальному ризику жінки, яке краще визначати разом з лікарем. Тож мамографію рекомендовано робити один раз на два роки у віці 50−74 роки. Щодо віку за 75 — наразі бракує доказів щодо ризиків і переваг мамографії у такому віці.

— American Cancer Society вважає, що жінки повинні мати вибір робити мамографію з 40 по 44, враховуючи розуміння ризиків та переваг. Це рекомендовано робити 1 раз на рік з 45 до 54 років. З 55 років — раз на два роки.

— Європейські рекомендації такі: робити мамографію варто раз на два-три роки у віці 45−49. З 50 по 69 — раз на два роки. 70−74 — раз на три роки.

Щодо раку грудей постійно тривають різні дослідження. Наприклад, нещодавно опублікували велике дослідження UK Age Trial. Його результати показали, що щорічна мамографія у віці від 40 до 49 років була пов'язана зі зниженням смертності від раку грудної залози на 25% протягом перших 10 років спостереження. Тож рекомендований вік для проходження мамографії має бути з 40. Поява нових даних означає, що ґайдлайни щодо скринінгу також можуть оновлюватися.

Рекомендації відрізняються, тож на що варто орієнтуватися? На ваш особистий ризик, беручи до уваги наявність перелічених вище факторів ризику саме у вас. Але точно треба робити мамографію з 50 років щонайменше раз на два роки.

За програмою медичних гарантій, НСЗУ оплачує мамографію за направленням сімейного чи лікуючого лікаря.

Якщо у вас наявні фактори ризику і ви ніколи не робили обстеження — зверніться до свого лікаря. А також розкажіть про рак грудної залози та можливість зробити мамографію безоплатно вашим родичам старшого віку.

Окрім регулярних обстежень пам'ятайте, що здоровий спосіб життя відіграє суттєву роль у запобіганні хвороби. Він включає відмову від куріння, алкоголю, регулярну фізичну активність і здорове харчування.

Джерело